Карантинні обмеження, викликані пандемією коронавірусу, перенесли життя мешканців Конотопа та всіх українців в онлайн. З одного боку, це дало можливість не втратити робочі місця, здобути онлайн-освіту та відкрити бізнес, з іншого — збільшило кількість інтернет-шахрайств. За даними Нацполіції, за минулий рік кіберзлодії, у порівнянні з часом до карантину, активізувалися у кілька разів. Шахраї намагаються ошукати людей чи не на всіх ресурсах, а найбільша кількість з них «працюють» у соцмережах та на порталах продажу товарів та послуг.
На прикладі історії конотопчанки розповідаємо, як не стати жертвою онлайн-злодіїв.
Шахраї знайшли її самі
Конотопчанка Олена Яковенко продає і купує на OLX з десяток років. За цей час яскраво запам'ятала два випадки, коли довелося мати справу з шахраями. Каже, вони знайшли її самі. І якби не обізнаність в принципах роботи платформи, значний досвід користування нею і банальна допитливість, можна було позбутися всіх заощаджень.
Шахраї зателефонували першого разу, коли жінка виклала на сайті оголошення про продаж шуби. Це був ніби-то представник організації, від імені якої мав би відбутися розрахунок.
Жінка розповіла, що «представник» організації попросив реквізити картки і наполягав, що для здійснення розрахунку треба, щоб на ній була сума не менша, ніж коштує товар, — ніби-то для страховки. Олена почала ставити питання. Шахраї перестали спілкуватися з жінкою як тільки вона дійшла до деталей про їхню «компанію».
Доставка на OLX
Наступного разу шахраї відгукнулись на оголошення про продаж у вайбер. Він скинув посилання на фішинговий сайт OLX-доставки, запропонував перейти і ввести свої дані. Конотопчанка поділитися скрінами переписки у фейсбуці в одній з місцевих груп. Каже, у коментарях люди відреагували по-різному: хтось у схемі вже добре обізнаний, інші ділилися подібним досвідом.
«Тоді я й зрозуміла, хто покупець, і почала ставити додаткові питання, вдаючи, що не вдається оплатити. Справа в тому, що купувала не я, а в мене», — поділилася досвідом жінка.
Перед початком користування платформою Олена добре вивчила всі інструкції. Не лінується читати їх і тепер, коли на сайті в процесі оформлення оголошення видає вікно з оновленими інформаційними повідомленнями.
Олена не боїться користуватися службою OLX-доставки. Каже, за останньою інформацією тепер вона буде обов'язковою. За правилами, дані картки для розрахунків потрібно вводити лише один раз у своєму особистому кабінеті і розраховуватися вже з нього.
Тож коли трапився шахрай, перше, що зробила, перевірила у кабінеті чи зареєстрована заявка замовлення, адже купували у неї.
«Як зазвичай, я зайшла у свій онлайн кабінет підтвердити заявку. Звісно, її не було. Мені написали у вайбер посилання і запропонували оформити за ним. За посиланням треба було заповнити форму, за якою гроші списуються з картки, а не зараховуються на неї», — каже Олена.
Олена знає, що за такою формою можна оплатити за товари чи послуги і на будь-яких інших сайтах.
Користувачі OLX стають жертвами шахраїв, які створюють фейкове посилання на фішингову сторінку для оплати товару, чи не найчастіше. Тому в соцмережах найактивніші з них створюють групи, щоб їм протистояти, наприклад «Шахраї на OLX» у фейсбуці. Учасники діляться скрінами шахрайських акаунтів, номерів телефонів, посилань та переписок, демонструючи, на скільки вид шахрайства став популярним.
Як поводять себе інтернет-шахраї?
Далі жінка почала запитувати: чому потрібно вводити CVV код, якщо гроші мають прийти їй? Розуміючи, що відбувається, вигадала, що не може перейти за посиланням.
Олена розповідає, після цього шахраї почали поводити себе агресивно. Вони писали у вайбері, принижуючи: «невже так складно перейти?», «немає там жодних помилок», «всі купують, а ви не можете?», «ви що, продати не хочете?».
«Це було неприємно», — згадує жінка.
Найпоширеніші схеми онлайн-афер за 2020 рік
За даними Кіберполіції, минулого року поліція заблокувала майже 30 тисяч шахрайських інтернет-посилань і дев’ять тисяч фінансових операцій, здійснених аферистами.
Топ-схеми онлайн афер:
-
продаж неіснуючих товарів,
-
телефонні афери,
-
фішингові сайти (сайти-двійники).
Поліція також повідомляє, що зловмисники роблять поштові розсилки нібито від імені банку із посиланням на фішинговий ресурс, де просять ввести персональні дані «для перевірки».
Інспектор з комунікацій Конотопського районного відділу поліції Наталія Сохань телефоном підтвердила, що серед жителів міста є люди, які стали жертвами фішингово шахрайства. Конотопчани переходили на сайти-двійники, вводили дані картки і позбувалися грошей.
Однак, за словами Сохань, у Конотопі більш поширена схема телефонного шахрайства, коли шахраї видають себе за співробітників банку або мобільного оператора. Жертвами схеми найчастіше стають пенсіонери.
Так, нещодавно у Конотопі 54-жінка і 59-річний чоловік віддали шахраям власні збереження на загальну суму понад 80 тисяч гривень.
Шахрай представився жінці директором фармацевтичної компанії, і ніби-то хотів повернути їй кошти за неякісні ліки. А потерпілий чоловік повірив, коли на телефон йому прийшло sms-повідомлення про блокування картки. Щоб розблокувати її, він зателефонував за вказаним номером і натрапив на шахрая, який представився банківським працівником.
На що треба звернути увагу під час онлайн-покупок
Фішингові сайти — це сайти-двійники. Шахраї копіюють зовнішній вигляд, кольори, інші деталі оформлення найбільш популярних інтернет магазинів або банків.
Шахраї створюють їх з метою заволодіння особистими фінансовими даними користувачів: CVV кодом, паролем, логіном.
-
Гіперпосилання
У кіберполіції радять звертати увагу на те, чи сайт, який приймає онлайн платежі, захищений: назва адреси має містити https:// та значок «замочок».
Також, звертати увагу на адресу сайту, оскільки зазвичай сайт-двійник відрізняється від сайту-оригіналу однією-двома літерами чи цифрами в гіперпосиланні.
-
Те, звідки пропонують здійснити оплату.
Оплата повинна здійснюватися не через перехід із стороннього ресурсу (чату у месенджері, вайбері, телеграм), а безпосередньо з кабінету на реальному сайті.
Наприклад, на сайті OLX у розділі «Центр підтримки клієнтів» в інструкціях зазначено, що служба доставки працює лише з «Новою поштою» та «Укрпоштою» і що послуга доступна тільки на сервісі OLX.
Як не стати жертвою онлайн-шахраїв
Щоб не стати жертвою шахрайства в інтернеті, поліція рекомендує:
-
перевіряти сайт, з якого здійснюєте оплату;
-
остерігатись несправжніх інтернет-магазинів, продавці яких часто пропонують товар за дуже низькою ціною з передоплатою. Вивчати відгуки про продавця та купувати товари з накладеним платежем – сплачувати вартість товару після отримання та огляду;
-
не вестись на розміщені в інтернеті оголошення про роботу. Зазвичай пропонують легку працю за високу оплату. Однак, щоб її виконувати, потрібно надіслати матеріали поштою з обов'язковою передоплатою за них. В результаті ви залишитесь і без роботи, і без грошей;
-
не вестися на повідомлення чи електронні листи від невідомих людей, зміст яких зводиться до того, що вам потрібно сплатити певну суму коштів, пам'ятаючи, що «безкоштовний сир — тільки у мишоловці».
Якщо ви стали жертвою онлайн-шахрайства, слід обов'язково повідомити в поліцію. За такі дії відповідно до частини першої статті 190 Кримінального кодексу України шахраям загрожує від трьох до восьми років позбавлення волі.
Олену Яковенко врятували допитливість та обізнаність роботи інтернет ресурсів, розуміння фінансових розрахунків в інтернеті. На її думку, жертвами шахраїв на OLX найчастіше стають перші користувачі. Вони не знайомі з платформою, тому можуть легко піддаватися на маніпуляції. Жінка радить уважно читати інструкції і бути фінансово грамотними.
Олена каже, в обох випадках у поліцію не зверталася, оскільки не відбувся факт злочину. До того ж, вважає, що це не надто допоможе.
«Сайти-двійники з'являються щодня. Навіть якщо поліція заблокує один сайт, на його місці відразу з'явиться інший. Тож розраховувати треба тільки на себе», – підсумовує Олена.
