15-річна Людмила Трубiнова, учениця 10 класу Конотопської спеціалізованої школи №3, отримує стипендію Президента України. Вона розповіла Конотоп.City, як їй вдалося цього досягти.
Як отримала президентську стипендію
Я була учасницею всеукраїнського етапу конкурсу науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України. У ньому беруть участь старшокласники — починаючи з дев’ятого класу.
Захищала роботу в секції мистецтвознавства. Тема стосувалась українських витинанок та їх особливостей, притаманних для Сумської області. Здобула перше місце та отримала стипендію.
Людмила Трубiнова — на фото крайня справа
Тема виникла сама собою. З любові до мистецтва, мов, літератури та історії. Я була на виставці витинанок директора Дитячої художньої школи Олени Боярчук і зацікавилася цим видом творчості.
Конкретної мети одержати стипендію не було. Серед такої кількості учасників з різних областей ні в чому не можна бути впевненою.
Сума стипендії складає 2600 гривень. Її виплачує Національний центр «Мала академія наук України» щомісяця протягом року — з 1 вересня 2018 року до 1 вересня 2019 року.
Що дав конкурс, крім стипендії
Найбільш цінний подарунок, який дала мені участь у конкурсі, це шанс побачити обдарованих дітей та поспілкуватися з ними. Також отримала величезний досвід, нові навички та вдосконалила дисципліну під час підготовки та виступу на конкурсі.
Про навчання
Часу немає ніколи і ні на що, крім навчання. Проте це непогано. Це накопичення інформації та знань для майбутнього життя. Крім того, це дуже цікаво для мене. Хоча без постійного стресу теж не обходиться. Можна сказати: «Важко в навчанні, але легко в бою». Нехай це все і нелегко, але, поринувши у цей світ, ти не пошкодуєш.
Кому завдячує досягненнями
Звичайно, ж завдячую моїй мамі, яка переживала і переживає все разом зі мною. Вона дає мені відчуття впевненості, що у мене є колосальна підтримка. Це дуже сильно допомагає! Мама і рідні — головне джерело моєї енергії і сили.
«Академічний» прогрес забезпечують мої чудові вчителі — заслужений вчитель України Анатолій Петрович Олех і Лідія Миколаївна Олех. Вони завжди підтримують і направляють вперед. Школа вже давно стала частиною моєї родини, і вони теж стали мені рідними. Вони ніколи не шкодують сил для своїх учнів і щиро для них стараються.
Фото на головній: з особистого архіву Людмили Трубiнової
