Конотоп.City продовжує знайомити читачів з твором Руслана Горового «Конотоп земля легенд». Це своєрідний роман з коротких історій про різних людей і різні життєві ситуації. Щотижня презентуємо одну історію.
Публікується зі збереженням авторської орфографії.
***
Жив колись в Конотопі Степан Степанович. Працював на Путєпроводі в парикмахерській. На стіні біля дзеркала Степан Степановича висіли кілька вирізок з модних журналів з різними зачісками. Та коли черговий клієнт вставав з крісла, і майстер дивився на тисячний бокс, або напвібокс, на його обличчі завмирала Ельдаро-рязанвська туга.
Саме розвалювався совок, а в Конотопі все ще не будо модніків. Офіцери то з ті все від початку понятно, а рідкісний солдат, який вирішив витратити гроші на стрижку, притримувався всім відомого вислову, що все, шо з-під пілотки визирає має бути лисе. А під пілоткою особо не розгонишся.
Тож Степан Степанович пшикав шипром на лисину і тихо старів. Єдиною розрадою його були міровські трешери. Час від часу вони приходили підкрасити патли, або вибрити скроні. Зазвичай вони не мали грошей і просили шоб він вибрив скроні двом за ціною однієї стрижки налисо. Ех, трешери. Вони й не здогадувалися, шо Степан Степанович ладен був сам доплачувати, аби кайфувати на їхніх синюшних погано митих макітрах.
Якось один з трешерів подарував Степан Степановичу касету з Мегадез і Джудас пріст. З того моменту життя в чоловічому залі змінилося назавжди. Степан Степанович відростив собі сивого ірокеза і купив мотоцикл МТ з коляскою. А потім взагалі виявилося, шо він має німецькі корені, і він рвонув на бундес. І лишився в Дюсельдорфі чи шо. Кажуть стриже там байкерів і даже якусь рок-зірку.
***
Придбати цю та інші книги Руслана Горового можна у видавництві «ТаТиШо»
