Після того, як російські окупанти вийшли з Сумщини, на території області розпочались роботи з розмінування населених пунктів, де дислокувався ворог. Піротехніки міжрегіонального центру швидкого реагування (далі – МЦШР) ДСНС України в Сумській області констатують, що найбільше вибухівки залишилося після окупантів у Тростянці. У Конотопському районі — в селі В’язове, в якому рашисти стояли практично з перших днів війни. Заміновані елеватор, лісополоса, польові дороги, луги.
Про те, які небезпечні знахідки виявлені на Конотопщині, як відбувається процес знешкодження мін, про піротехнічні пастки, професійні ризики та інтуїцію саперів читачам Конотоп.City розповів заступник начальника групи піротехнічних робіт — начальник відділення групи піротехнічних робіт, капітан Костянтин Лапко.
У роботі з сучасними боєприпасами допомагає бойовий досвід
Центр швидкого реагування ДСНС — єдиний на Сумщині і знаходиться в Ромнах. У його складі 5 розрахунків (розрахунок – відділення), три з яких — сухопутні та два — водолазні, які займаються додатково ще й розмінуванням водойм.
Працюють в основному на Сумщині, але залучаються й до робіт в інших регіонах - у випадку виникнення там надзвичайних ситуацій. Так, всі 8 років, відколи триває війна на Донбасі, постійно несли службу на окупованих територіях — розміновували місцевість на лініях розмежування. Працювали в Калинівці Вінницької області, коли там були підірвані склади. У Сватово Луганської області, у Балаклеї на Харківщині, в Ічні на Чернігівщині.
Чи не кожен роменський піротехнік — герой. За плечима — не лише величезний досвід, а й відзнаки. Серед них — як президентські, так і відомчі та міністерські нагороди, грамоти і подяки.
З початком війни роботи у саперів побільшало в рази
До війни МЦШР працював виключно за заявками, на виконання яких давалося три дні. Працювали в основному з небезпечними знахідками ІІ Світової війни. Зараз темп роботи значно вищий і працювати доводиться за власноруч складеним планом. Керівник відділення разом з підлеглими самостійно визначають першочерговість робіт у тих чи інших населених пунктах.
Які сюрпризи залишають окупанти саперам
Найскладнішими в розмінуванні є протипіхотні міни, їх важко роздивитися. На рівному ґрунті чи в полі їх присипають землею, піском або ховають під пророслу траву. Спрацьовує протипіхотка у випадку, якщо на неї наступити. Для детонації достатньо ваги 5 кг, тобто собака вже може підірватися. В пошуках таких мін допомагають спеціальні пошукові пристрої, більш відомі пересічним громадянам як металошукачі.
Ще один вид небезпеки – розтяжки. Це протипіхотні міни, які ставлять на нитку, волосінь або дріт. Розтяжки помітити легше, ніж власне протипіхотну міну. Але саме під розтяжками окупанти часто залишають «сюрпризи», спрямовані не скільки проти військ противника, скільки проти саперів, які її будуть знімати. Наприклад, є заводська міна ОЗМ-72, її розмір приблизно як 2-х літрова банка.
Вибухові пристрої, знайдені в Конотопському районі
При замінуванні її закопують в землю, натягують від неї дріт, зазвичай у радіусі не більше 30м, а під неї кладуть ще гранату, уже зведену. При знешкодженні ОЗМ-72 та витягуванні її з землі з гранати вискакує скоба і вона вибухає. Не знаючи про цю пастку, сапер може загинути.
МОН-50 вражає в радіусі 30м. Такі міни встановлюють під деревами, часто біля пеньків, а позаду них ставлять гранату. І таких «сюрпризів» для саперів безліч.
Міни знешкоджують двома способами
Розбирають вручну. Це можна робити, якщо є впевненість, що міна без «сюрпризів». Прикладом тому є міни керованого варіанту, які окупанти ставили у В’язовому. Вони спрацьовують тільки тоді, коли підривник підключить електричні проводки на акумуляторі, а для цього потрібна його присутність неподалік.
Знешкоджують на відстані. «Знаходили ОЗМ-72 біля залізничного полотна у В’язовому, - розповідає Костянтин Лапко, — але мали підозри, що під міною пастка, тому застосовували «кошку» — спеціальний якір, яким міна стягується з місця на відстані. Якщо вона не спрацьовує в ході транспортування, значить «сюрпризу» не було. Тоді підходимо і вручну завершуємо процес, розбираємо».
Пошуковий пристрій, який рятує життя
Детектор «Vallon» — він же металошукач, яким можуть користуватися навіть пересічні громадяни, реагує на залізо, мідь, алюміній та ін. Сапери беруть його з собою щодня для того, щоб бути певними в безпечному шляху попереду. «Буває запищить металодетектор, — каже Костянтин, — а ти вже за звуком розрізняєш — велике щось знайшлось чи маленьке. Досвід допомагає на око визначити, чи то міна, а чи просто якась залізяка в землі — за ґрунтовими нашаруваннями, трав’яним покривом тощо. Але все одно перевіряємо».
За 10 днів на Конотопщині відпрацювали 38 звернень
Вони надходять до піротехніків як від представників органів влади, так і від підприємців, фермерів, мешканців сіл. Наразі сапери продовжують відпрацьовувати село В’язове, де найбільше замінувань по району. З початком посівної звертаються дуже багато фермерів — просять перевірити дороги, поля.
«Часто люди заради власного спокою хочуть переконатися, що в тих чи інших місцях, де вони звикли бувати, немає вибухівки, — каже Костянтин Лапко. — Ведуть нас туди. Звичайно, на це потрібен додатковий час, але й відмовити не можемо, бо видно, що люди хвилюються, бояться».
Житлові обійстя у В’язовому безпечні. Їх рашисти не мінували.
Знаходити боєприпаси українці будуть ще багато років
За словами піротехніків, зачистити з одного разу території не вдасться. На це підуть роки, а може й десятиліття. Вибухонебезпечні предмети часів ІІ Світової земля виштовхує й досі. Наразі розміновують місця, де були окупанти, також обстежуються лісополоси, мости, польові дороги, пасовища. Проте навіть зараз ДСНСники вже фіксують заміновані території, про які навіть місцеві нічого не знали.
Капітан ДСНС констатує.
Збирати гриби та купатися у водоймах цьогоріч буде небезпечно
Принаймні на територіях, де відбувалися бої або дислокувалися війська противника. Вже зараз піротехніки радять не відвідувати ліс та узбережжя ставків, річок — там можуть бути замінування або нерозірвані снаряди, які не долетіли до цілі. Попереду Великдень, День Перемоги — в ці дні рятувальники радять не влаштовувати пікніки на галявинах, у безпечності яких ви не впевнені.
Якщо на щось натрапили — не наближатися, не чіпати, дзвонити 101, 102 або за телефонами місцевих органів влади. Огородити знахідку яскравими стрічками або чимось, помітним здалеку, вміти показати виявлене місце. Краще не спокушатися на предмети, які лежать у незвичних місцях. Наприклад, коробка цукерок на краю дороги (в ній може бути снаряд). Іграшка в лісополосі, документи в парку, берці, рюкзак, пачка цигарок та інші речі.
Також не варто заходити в зруйновані будівлі та чіпати рештки виявленої ворожої техніки.
У відео-ролику ви можете побачити знешкодження артснарядів поблизу с.Сарнавщина
