Напередодні Міжнародного дня танцю керівниця та натхненниця місцевого хореографічного колективу «Лілея» Тетяна Єрьоміна розповіла Конотоп.City про будні та свята маленьких танцівниць, долі випускників, професійне продовження хореографічної кар’єри та балетну естетику.
У Конотопі налічується близько п’ятнадцяти танцювальних колективів народного, сучасного та бально-спортивного напрямків. Класичному танцю навчають у дитячій школі мистецтв та Центрі дитячо-юнацької творчості.
І тільки в одному хореографічному колективі, який має назву «Лілея» та функціонує на базі позашкільного закладу ЦДЮТ, значна частка концертного репертуару складається з номерів класичної балетної спадщини, варіацій з класичних балетів та балетних інтерпретацій, а також власних постановок на класичному матеріалі.
Хореографічному колективу «Лілея» - 24 роки!
Він з’явився на світ у 1997 році на базі Конотопської дитячої школи мистецтв. Його засновницями стали тоді Тетяна Сизон і Тетяна Єрьоміна. Через шість років хореографічний колектив продовжив свій творчий шлях уже в стінах іншого позашкільного закладу – Центру дитячо-юнацької творчості.
Але сповідувати любов до балетного мистецтва «Лілея» почала не зразу, а трохи згодом. У 2011 році відбулася свого роду реінкарнація колективу й наразі його незмінною керівницею й натхненницею є Тетяна Єрьоміна. З 2008 року «Лілея» має звання Зразкового хореографічного колективу.
В колективі не навчають професійному балету, але вихованцям подобається говорити, що вони «ходять на балет»
Пані Єрьоміна сприймає це з доброю посмішкою.
Багато років тому єдиний балетний колектив таки був у Конотопі. Його керівницею та засновницею була відома балерина Віра Олександрівна Бондаренко. Вже декілька років поспіль у квітні в Конотопі проводиться міський фестиваль танцювальних колективів імені відомої балетмейстерки.
Рівень попиту на заняття балетом у Конотопі не високий
З особистого досвіду та спостережень Тетяна Єрьоміна стверджує, що сучасний динамічний ритм життя накладає свій відбиток і на вибір батьками виду хореографії для своєї дитини.
Мало хто переймається рівнем здобутого. Всім хочеться швидкого результату, ефектних костюмів у блискітках, якнайшвидшого виходу на сцену та глядацьких овацій. І щоб шлях до всього цього був не складним, безпроблемним, з мінімальними фізичними випробуваннями.
У класичному танці все навпаки. Перспектива зіркових виступів тут вельми далека і передує цьому кропітка і наполеглива щоденна праця, надзусилля, фізична й моральна витривалість, готовність підніматися щаблями слави через регулярну роботу над собою.
«Всі схиблені на сучасному танці. Він динамічний, напористий, агресивний. Модний! А балет – для більшості – це «повільні танці». Його складно зрозуміти широкому загалу. Чула такий влучний вислів: "Швидкоплинну моду сучасного танцю живить консервативний, але вишуканий класичний танець". Справедливо. У цьому суть класики, балету зокрема – живити».
До хореографічного гуртка приймають з п’яти років
Вік вихованок «Лілеї» – 5-19 років. Наразі класичним танцем займаються лише дівчатка, хоча були часи, коли танцювали й хлопці. Тетяна Єрьоміна каже, що охочих займатися зовсім небагато. Не всім до вподоби нудні стояння біля станка, партерні вправи на розтягування, робота над дисципліною тіла.
Займатися хореографиня радить з 5-7-річного віку. У 2-3 роки дитина ще не здатна сконцентруватися на виконанні відповідних вправ, тому танцю в такому віці, коли дитина ще хоче гратися, а не працювати, не навчиш.
До того ж, балету вихованців вчать не зразу. Цьому передують ритмічно-ігрові комбінації, гімнастичні вправи з прицілом на класику, розвиток гнучкості, виворітності, опанування загально-танцювальних рухів, робота на відчуттям своїх м’язів та навчання балетної естетики.
«З першого року у своєму колективі практикую, скоріш за все, не балетне навчання, а балетне виховання – закладаю в маленькі голівоньки балетну естетику», – каже Тетяна Єрьоміна.
Очільниця танцювального колективу регулярно прищеплює вихованцям любов до класичного мистецтва. І не лише на словах. Разом із дітьми та їхніми батьками пані Тетяна часто буває в Театрах опери та балету Одеси, Львова, Харкова, у Національній опері України в Києві.
Серед балетів, які подивилися наживо: «Коппелія», «Білосніжка та 7 гномів», «Попелюшка», «Лебедине озеро», «Шопеніана», «Дюймовочка», «Спляча красуня», «Про балет з усмішкою», «Жизель».
Також колективом відвідували виступи Державних ансамблів народного танцю Грузії, національного балету Грузії Сухішвілі, ансамблю пісні й танцю «Кутаісі», Держаного ансамблю танцю України ім. П.Вірського. І не один раз дивилися їхні виступи, а декілька. Їздили для цього до Сум, Києва.
«Гордістю проймаєшся за Україну, коли випадає можливість побачити виступи Державного ансамблю ім.П.Вірського. Якось всесвітньо відомий колектив приїздив до Конотопа, і мої дівчата та хлопці мали можливість поспілкуватися та сфотографуватися з іменитими артистами. Хоча було сумно й соромно тоді за Конотоп, бо вихованці «Лілеї» стали єдиними, від кого артисти отримали після концерту квіти. Не можна декларувати любов і повагу до української культури, а ставитися до неї зневажливо», – каже хореографиня.
Усе вирішують природні фізичні дані та особиста мотивація дитини
У правильній формі балетні па опанує не кожен. Для цього, за словами хореографині, потрібен не талант, а, в першу чергу, природні фізичні дані. А ще – усвідомленість і бажання. Воно або є, або його немає. Неабияку роль грає й внутрішня мотивація дитини.
Тетяна каже, що здібних вихованців досвідчений хореограф розгледить одразу.
«Багато залежить і від самих танцівників. Вони або беруть те, що їм дають, або ігнорують, бо ліньки чи ще щось. І життя проходить повз, як часто я жартую на уроках, якщо хтось ухиляється від роботи», – розповіла хореографиня.
Перемога у міжнародному конкурсі під час карантину
Нещодавно, в середині квітня цього року, колектив «Лілеї» брав участь у Міжнародному дистанційному творчому проекті «Мир мистецтва», де змагалися аматорські колективи з 24 держав! «Лілея» отримала високі оцінки міжнародного журі конкурсу та виборола 5 призових місць. Три дипломи першого ступеня, ІІ та ІІІ місця у номінаціях «Класична хореографія», «Народний-стилізований танець», «Естрадний танець».
«Перемогами вихованців завжди пишаюся. Але результат, якого досягли діти за час занять у колективі, для мене важливіший, і це не обов’язково перемоги на конкурсах. Я радію з того, що бачу, як зростає зернятко хореографічної культури, пластичної культури, любові до балету, посіяне мною. Якщо мої прості буденні слова «підтягни живіт», «збери хвіст», «тримай спину», «виверни ногу», «безкінечність арабеску підкресли поглядом» приводять в дію складний неслухняний організм з десятків рук, ніг, очей, то я пишаюся цим».
Загалом на рахунках «Лілеї» безліч перемог у фестивалях, конкурсах різного рівня: міських, обласних, регіональних, всеукраїнських та міжнародних. Географія концертних виступів колективу дуже велика. Конотопські танцівники побували на фестивалях майже в усіх куточках України: Сумах, Києві, Запоріжжі, Вінниці, Рівному, Ужгороді, Хмельницькому, Шостці, Буковелі, Яремчі, Ніжині, Чернігові, Харкові, Одесі, Кам’янці-Подільському, Дніпрі, Херсоні. А ще багато де не встигли побувати через карантинні обмеження, які тривають уже другий рік поспіль.
Чимало випускників у подальшому отримують професійну хореографічну освіту
Серед випускників Тетяни Єрьоміної є дівчата й хлопці, які вступили до професійних навчальних закладів і обрали своєю професією хореографічне мистецтво. Вона називає їх поіменно: Олена Логвінова, Наталія Вишован, Олексій Мелешкін, Михайло Клішин, Тетяна Токова, Олена Татаурова, Любов Міщишина. Сьогодні це вже дорослі люди, які роз’їхалися різними містами України. Деякі з них і досі залишаються вірними хореографічній справі, працюють і навчають уже своїх вихованців.
Протягом трьох останніх років серед вихованців хореографічних гуртків Сумської області лише дві дівчини пройшли жорсткий конкурсний відбір з трьох турів і вступили до Київського державного хореографічного училища, де професійно навчають балету. І цими щасливицями стали саме вихованки хореографічного гуртка «Лілея» - Аня Гайдай та Катя Хильченко.
Довідка Конотоп.City. Тетяна Єрьоміна народилася в Конотопі. Балет любила з дитинства, мріяла стати балериною . Її першою вчителькою танців була Неля Семенівна Рожкова, яка вела балетну студію в Будинку культури заводу «Червоний металіст».
Як зазначає пані Тетяна, згодом любов до Нелі Семенівни переросла у любов до її справи, балету. Керівники танцювального колективу БК КЕМЗ надалі змінювалися, але вона пам’ятає всіх!
Згодом Тетяна Єрьоміна вступила на хореографічне відділення Сумського культ-освітнього училища, яке закінчила з червоним дипломом. Потім продовжила навчання на кафедрі хореографії в Київському державному інституті культури, який сьогодні відомий як «Університет Поплавського».
Починала працювати у своєму рідному БК КЕМЗ керівником танцювального колективу.
З того дня, як пані Тетяна вперше, ще будучи дитиною, переступила поріг хореографічного класу і отримала свій перший урок танцю, пройшло чимало років. Але вона й досі пам’ятає і з вдячністю згадує кожного викладача, який маленькими кроками поступово вів її до омріяної професії та справи всього життя.
Цю статтю Тетяна Єрьоміна теж попросили присвятити їм – викладачам хореографії, яких пам’ятає і любить.
