Як це — працювати програмістом у Конотопі. Інтерв'ю з розробником, який створює сервіси для США

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
Медіакіт сайту/ціни на рекламу

Щороку сфера IT розвивається та вдосконалюється. Програмістів шукають й у Конотопі — пропонують круті умови і конкурентну зарплату. Та чи складно навчитися програмуванню і чим взагалі живуть «айтішники»? Поспілкувались з Павлом Жуковим. Йому 26 років, він працює програмістом у Конотопі, в ІТ-компанії Grodas.

— Чим займаєшся на роботі?

— Створюємо сайти і сервіси, виконуємо замовлення клієнтів. Пишемо АРІ — прикладний програмний інтерфейс. Якщо програму розглядати як механізм, то API — це багато важелів, за допомогою яких цим механізмом можна керувати.

Наприклад, колись робили сервіс проведення платежів. Він створює заявку, збирає необхідні дані й надсилає їх оператору, який підтверджує або скасовує операцію. Програма допомагає зробити бізнес наших клієнтів ефективнішим — спрощення рутини, економія часу і грошей.

— Чому обрав цю професію?

— Випадково. Вчився на електронника, хотів вступати на аспірантуру на інформатику, вчив програмування на Java. З аспірантурою не вийшло, але програмування сподобалося. Це було 2015 року.

Пішов у центр зайнятості, там запросили на ярмарок вакансій. У Конотопі був інтернет-магазин, вони на ярмарку шукали адміністратора для сайту. Погодився.

Перше завдання на роботі — написати статтю на сайт. Виконав його, але де тут програмування? Поговорив з роботодавцем — дали інше, за фахом.

Спочатку було складно, але реально захопився — сподобалось цим займатись. Начальству результат сподобався, дали ще завдання. Сказали, що після нього влаштують мене офіційно. Усього працював на них десь два місяці, заплатили 200 гривень і сказали, що немає для мене місця. Достойна оплата праці, правда? 

У Grodas потрапив випадково. Ходив тренуватися у спортзал. Там знайомий сказав, що бачив вакансію програміста. Я спочатку здивувався: «Програміст у Конотопі?» Вирішив спробувати

У п’ятницю зателефонував — запросили на співбесіду у понеділок. На зустрічі дали тестове завдання. Зробив його десь за дві години, бо працював з подібною структурою проекту на попередній «роботі». 

Перевірили майже одразу — зателефонували й запросили виходити на роботу вже наступного дня. Аж здивувався, бо до цього два місяці чекав, а тут одразу місце з'явилось. Відтоді й працюю у «Гродасі».

— Твій звичайний робочий день. Який він?

— Приходжу в офіс, роблю собі каву і починаю вирішувати завдання. Іноді допомагаю колегам, якщо звертаються. Не можу сказати, що я працюю — займаюся улюбленою справою. Це хобі. 

Сиджу, пишу код, потім озираюсь — а вже ранок. Захоплююся справою, постійно цим займаюся

Прокинувся, поснідав і почав кодити. Зараз вдається трошки менше сидіти, а раніше сидів по 14 годин на добу. Мені подобається моя справа, тому цих годин навіть не помічаю.

— З проектами яких масштабів доводилося працювати?

— Про масштаби сказати складно. Зараз працюю над проектом пошукової системи для юристів. Він дуже великий, для замовника із США. А взагалі працював з українськими замовниками, з Ізраїлем, Великобританією.

— Які маєш хобі, крім програмування?

— Раніше ходив у спортзал. Далі став вибір: робота або спортзал, бо мене на все одразу не вистачало. Обрав перше. Незабаром, можливо, знову почну ходити. Придбав велосипед, катаюсь на вихідних.

Фільми не дивлюся, бо займають багато часу. Для мене програмування важливіше. Впродовж першого року роботи переглянув, мабуть, три фільми — і це було тоді, коли захворів.

Віддаю перевагу розвитку, намагаюся не витрачати час марно. Зараз дивлюсь англомовні відео, щоб розвинути лексику. Щоб розмовляти не за підручниками, а живою сучасною англійською.

— З чим інноваційним працював, плануєш працювати?

— Штучний інтелект. Цікавився темою: дивився відео про це, читав. На практиці не застосовував. Це складна математика, потрібно багато часу. Але це вже не інновації, це вже давно придумали.

Колись для мене інноваційним було писати додатки для телефонів на JavaScript. Зараз це звичайна практика, яка вже відходить у минуле.

— Як працюється програмісту у Конотопі? Які є позитивні й негативні моменти?

Мені дуже подобається тут працювати. Якби не подобалося — давно б вже змінив місто.

З позитивного — квартира знаходиться у кілометрі від роботи, батьки мешкають недалеко. Ще подобається, що у нас невелика компанія, можна без проблем поспілкуватися з керівництвом, обговорити робочі моменти.

Спочатку, коли прийшов у компанію, у мене був ментор. Він допомагав мені розвиватися. Зараз вже я є ментором для інших, але мені хотілося б й собі наставника, який буде мене підтягувати далі.

Якщо говорити про негатив, то тут, мабуть, лише те, що у невеликому місті складно знайти програмістів. Хоча всі навички здобуваються в інтернеті, не потрібно для цього жити у великому місті.

Спілкувався з колегами з великих міст, різниці у знаннях не помітив, а у деяких випадках знаю навіть більше

Ще одна позитивна річ, коли працюєш у великому місті — там влаштовують конференції, діляться досвідом. Але мені нічого не заважає приїхати туди на пару днів.

— Чому варто звернути увагу на компанію, в якій ти працюєш?

— Тут можна швидко прокачати навички. Особисто я ніколи не відмовляю, якщо звертаються за допомогою. За перші два тижні, коли прийшов сюди, дізнався набагато більше, ніж вчився дома самостійно впродовж двох місяців.

Комерційні проекти відрізняються від тих, що робиш вдома. Тут одразу починаєш працювати у команді, з реальними проектами. Це набагато краще, ніж фріланс. На фрілансі зазвичай роблять швидко і не завжди правильно.

— Дай кілька порад програмістам-початківцям.

— Спочатку потрібно вирішити для себе: цікаво воно тобі чи ні? Це найголовніше. Щоб визначитись з цим, потрібно трошки попрацювати. Типові для початківця речі: зверстати який-небудь сайт, написати простий API за шаблоном в інтернеті.

Мені це сподобалося, тому займався цим у задоволення. Якщо пишеш код, а у цей час думаєш про те, як хочеш на велосипеді покататися — це не твоє

Відкриваєш YouTube, вводиш у пошукову строку, наприклад, «як зверстати сайт» і повторюєш у себе на комп'ютері усе. Якщо просто дивитися ці відео і нічого не робити, то забудеш 95% матеріалу вже впродовж першої години.

Сподобалося — підвищуєш складність. У цьому, до речі, може допомогти наша компанія. Приходиш — тобі дають завдання. Якщо не зрозуміло щось — допоможуть, порадять, підкажуть.

— Який має бути мінімальний рівень знань, щоб можна було йти працювати у компанію?

— Основи програмування. Щоб ти розумів, з чим працюєш. Достатньо базових знань. Я цей рівень опанував за два тижні, вдома. Але вчився по 10 годин на день. Цього виявилось достатньо, щоб знати базу.

***

Якщо тебе цікавить сфера ІТ, у Конотопі є компанія Grodas, яка набирає у команду фахівців різних напрямків. Пропонують роботу в комфортному і затишному офісі у центрі міста, в креативній і доброзичливій команді. Пригощають смаколиками з кавою. А ще тут можливе кар'єрне зростання, бонуси за якісну роботу.

Медіакіт сайту/ціни на рекламу
Коментарі:

Останні новини