#КонотопЗемляЛегенд: про вахтера Валіка

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
Медіакіт сайту/ціни на рекламу

Конотоп.City продовжує знайомити читачів з твором Руслана Горового «Конотоп земля легенд». Це своєрідний роман з коротких історій про різних людей і різні життєві ситуації. Щотижня презентуємо одну історію.

Публікується зі збереженням авторської орфографії.

***

Колись в Конотопі мєдіку в общазі працював вахтером Валік. Вже такий у віці чувак, майже дід. Но самотній. Хоча й дуже охочий до протилежної статі. Дівчатам в общазі і сумку донесе, і цигарку дасть, і анекдота розкаже. І, главно, без всяких там рукорозпускань. Вопщім свій в дошку. Як його питали чого ж він такий хароший і досі не жонатий, то казав, шо за життя багатьох жінок любив, тож ніяк не міг зупинитися на комусь, а женитися на одній і зраджувати з іншими не міг, совість не дозволяла. 

Валіка любили всі в общазі. Ну Всмислі студєнти. Бо він всігда входив в положеніє і пускав там хлопця до дівчини якшо та просила. Інші вахтьори ті ганяли, а Валік навпаки, тіпа шо ганять? Діло молоде. Толку. Виженеш а він по трубі водосточній у вікно лізе. Не дай бо впаде.Кому воно треба?

Вопщім, всі Валєнтіна любили. Бувало веде пацана дівчина до себе і каже, мол, не переживай, сьогодні проблем не буде, сьогодні на діжурстві Валентин, свята людина. І ті дні його чергування так і називали — дні святого Валентина.

***

Придбати цю та інші книги Руслана Горового можна у видавництві «ТаТиШо»

Фото на головній: Facebook / Видавництво «ТаТиШо»

Медіакіт сайту/ціни на рекламу
Коментарі:

Останні новини