Мало хто знає, що наука живе не лише в потужних лабораторіях мегаполісів, а й у невеликих містах, таких як Конотоп. Про наукові дослідження в галузі освіти Конотопа та винахід, який здатний врятувати життя людей під час вибуху в шахті, читайте в матеріалі Конотоп.City, підготовленому до Дня науки, який щорічно відзначається 15 травня.
Наука в Конотопі не просто живе – вона впевнено крокує в ногу з часом. Винахідники та науковці з ученими ступенями скромно ходять вулицями нашого міста. А ми, самі іноді того не знаючи, щодня вітаємося з ними, запитуємо про погоду, і, на ходу прощаючись, поспішаємо в своїх буденних справах.
Наукові дослідження проводяться в Конотопському інституті СумДУ
Наукова діяльність у всьому світі є оплачуваною як роботодавцями, так і державою, тож вона є одним із джерел доходу науково-педагогічних працівників. У вишах працюють науково-педагогічні працівники, які окрім навчання студентів, повинні виконувати елементи наукових досліджень. Самі наукові дослідження проводяться в закладах освіти за державні гранти, гранти Євросоюзу та кошти інвесторів. Сумський державний університет (СумДУ) – лідер серед закладів вищої освіти України по залученню таких грантів.
Проводяться дослідження й у Конотопському інституті СумДУ. Звісно, для цього потрібна відповідна матеріально-технічна база і ряд науково-технологічних пристроїв, які є в інституті і знаходяться в його численних лабораторіях. Ці пристрої дозволяють створити науковий продукт. А це і наукові розробки, які йдуть у виробництво, і дисертації, які захищають співробітники закладу освіти, а також фундаментальні дослідження.
В Україні залишилося лише 6 закладів освіти, які дають фундаментальну базу з електроніки, і Конотопський СумДУ – один з них. Електроніці й автоматиці у вузі приділяють велику увагу.
Викладач інституту винайшов установку, яка може врятувати життя шахтарів
Свого часу Кі СумДУ підхопив досвід міського науково-дослідного інституту «Автоматвуглерудпром», який довгий час працював на базі «Червоного металіста». Частина співробітників перейшла в якості викладачів до ЗВО, де продовжила свою діяльність, пов’язану із безпекою шахт і вугледобування, а також безпекою в умовах метану, який виділяється в шахтах або загазованих середовищах. Ці роботи продовжуються в Конотопському інституті СумДУ, більше того – деякі з винаходів запатентовані.
Установку Полум'я-1
Один із яскравих прикладів цього – установка «Полум’я-1» – винахід викладача конотопського вузу Олександра Лєпіхова, який був випробуваний в умовах шахтної загазованості. Над винаходом працювали 5 років. На сьогоднішній день він запатентований і здатен запобігати вибухам, таким чином врятувати життя людей. Адже ця установка здатна загасити вибух у момент його виникнення і не допускає горіння метану в шахті.
Наразі великого попиту на конотопський винахід в Україні немає – війна на сході зупинила шахти Донбасу, які могли б його використовувати. Але пристроєм цікавляться за кордоном.
На 3D принтерах студенти друкують деталі машин
На фото, розміщеному нижче, – 3D-принтери, розміщені в одній із лабораторій, де «чаклують» студенти. Це сучасні моделі, створені руками студентів та викладачів. Подібних у Конотопі немає. На них можна друкувати деталі машин – пластмасові та композитні. Деталі самого принтеру надруковані на таких же аналогічних принтерах інституту.
ЗD принтер у Конотопському СумДУ
В лабораторіях вузу ще чимало цікавих пристроїв, в тому числі оптичних, цифрових і електронних мікроскопів, завдяки існуванню яких ми можемо у повсякденному житті користуватися, здавалося б, звичними речами.
Наукова робота в КІ СумДУ не припиняється ні на день
Тут залюблені в науку як викладачі, так і студенти. В інституті запатентовано сім винаходів. Вони пов’язані з безпекою на виробництві, автоматичними системами керування тощо. Деякі з них належать студентам.
Серед науково-педагогічних працівників закладу 18 мають науковий ступінь, у чотирьох із них – h-index більше одиниці, що говорить про достатньо високі показники результативності наукових досліджень та впливовості в науковому співтоваристві.
Науково-педагогічний працівник Конотопського інституту СумДУ, Максим Іващенко є визнаним рецензентом одного з найбільш відомих у світі Академічного видавництва Elsevier та редактором наукових журналів Нідерландів, Великобританії, Німеччини в галузі матеріалознавства та електроніки. Він також є членом Української асоціації дослідників та експертом Національного наукового фонду України.
Розбудова наукових осередків
Класичний фаховий коледж СумДУ також крокує у напрямі розбудови наукового осередку. У закладі працює 8 кандидатів наук та 6 молодих учених (аспірантів) у різних галузях науки. Тут сформувалася власна наукова школа, яку очолює кандидат педагогічних наук, доцент Тетяна Гребеник.
Чимало викладачів активні публікаційно й видали свої монографії та наукові роботи, деякі з них є навчальними посібниками, та підручниками для студентів. Окремі з них можна побачити на фото.
У цьому році з нагоди Дня науки Обласна державна адміністрація відзначила грамотою завідувача кафедрою технології й управління КІСумДУ Івана Бурика за вагомий особистий внесок у оприлюднення результатів наукових досліджень у рейтингових науково-методичних виданнях.
Наукові праці співробітників СумДУ
За 20-річне існування Конотопського інституту лише підручників було видано 15. А тому можна сміливо стверджувати, що Конотоп зробив свій внесок в університетську освіту країни.
Щороку на базі Конотопського інституту СумДУ відбуваються науково-практичні конференції. Цей рік теж не став виключенням: 14 травня в стінах інституту знову були оприлюднені результати наукових здобутків різних галузей за такими секціями, як:
- економіка,
- управління,
- автоматика і електроніка,
- педагогічні та природничі науки.
Загалом за останні 15 років 24 працівники та студенти- випускники інституту та коледжу пов'язали своє життя із наукою й захистили дисертації.
З науково-практичної конференції КФК СумДУ
Місто може скористатися допомогою науковців у своєму розвитку
Наукові дослідження не обмежується стінами інституту та коледжів. Так, дуже активними є науковці Конотопського міського краєзнавчого музею імені Олександра Лазаревського. У стінах підприємств і організацій Конотопа також працюють більше 10 осіб з науковими ступенями: кандидати юридичних, медичних, технічних та педагогічних наук.
Тож місто може мати потужну підтримку науковців у своєму розвитку, адже для цього є усі можливості та успішні приклади співпраці в напрямках енергозбереження, краєзнавства, автоматики й управління.
