Її яскравий образ неможливо не помітити. Вона подорожує світом з цирком, в якому професійно грає на гітарі, та водночас є тренером з Zumba. Місцеві пабліки вибухають, коли з'являється чергове відео з її запальними танцями. Юлія Корольова розповіла Конотоп.City про улюблені місця, вартість свого «луку», реакцію бабусь на її образ та плани робити містян добрішими.
Про себе
Я — корінна конотопчанка. Навчалася в школі №7, на Загребеллі. Відвідувала тоді майже всі гуртки: баскетбол, стрільба з воздушки, хоровий спів.
Був, пам'ятаю, ще урок китайської щосуботи був. Я б ходила і туди, але вчилася в музичній школі й в цей час ходила на сольфеджіо. Китайська мова пролітала, прикро.
Навчалася в музичному училищі та Київському національному університет культури і мистецтв. Базу мені дали хорошу, спасибі вчителям.
Нині я — інструктор Zumba й гітаристка. Гримуча суміш.
Про роботу у цирку
Працюю гітаристкою в цирковому шоу театру «Бінго». Разом з подружкою саксофоністкою акомпануємо цирковим артистам під час їхніх виступів.
Юлія Корольова подорожує з цирком
Цирк запрошували виступати в Німеччину. Хлопці також їздили до Швейцарії, Франції.
У Конотопі колектив не приїжджав, в Україні ми не виступаємо.
Про подорожі та улюблені місця
Поки, на жаль, не встигаю подорожувати туди, куди захочу. Була лише там, куди направляли по роботі.
Нині подорожую Туреччиною, але в найближчих планах — відвідати Францію. Думаю, скоро це вийде зробити.
Був у нас колись річний контракт в Німеччині. Щовихідних подорожували в сусідні країни. Були в Австрії, в Люксембурзі, в Бельгії. В останній — відвідали два міста: Брюссель і Антверпен. Там дуже красиво. І, звичайно ж, були в Голландії. Це взагалі чумні спогади.
Якби можна б було мати якусь суперсилу, то це був би телепорт. Думаю, не потрібно пояснювати, чому так хочу.
Про Zumba, спорт й танцювальні кліпи
Зумба — це танцювальний фітнес, який чудово поєднує прагнення вести здоровий спосіб життя й тренуватися у танці.
Я треную дівчат у Конотопі вже чотири роки. Пам'ятаю, які вони спочатку до мене приходили. Чесно кажучи, рухалися вони не дуже. Але з часом вони переплюнуть будь-кого, запевняю.
Юлія Корольова — тренер з Zumba
Людям подобається — це головне. Для мене емоції вищі за будь-які похвали. Буду працювати й надалі, вчити нове, щоб дівчаткам зі мною ніколи не було нудно. І, в принципі, я завжди так й роблю.
Відкрила для себе приблизно два роки тому, що мені не важко провести майстер-клас з Зумби в іншій країні з абсолютно незнайомими людьми. Це настільки круто, коли мова танцю об'єднує всіх.
Раніше знімали з дівчатами кліпи для реклами. Щоб показати людям, що у нас у Конотопі є така движуха. Приходьте, танцюйте, отримуйте масу гарного настрою. При цьому ще можна було скинути зайву вагу.
Думала: «Ну, як так? Що з вами, люди? Прокиньтеся, чому ви такі злі?» Але дівчата мене підтримували, тому продовжували робити це.
Зараз ми просто знімаємо ці кліпи для себе. Для того, щоб не забувалася вся хореографія, бо я вигадую ці рухи.
Ще займаюся у спортзалі. Мені подобається залізо. Всі дівчата хочуть гарно виглядати. Фітнес допомагає скинути зайву вагу, але не підтягнути м'язи. Тому гирі й гантелі для мене — друзі й товариші. Також обожнюю активний спорт: баскетбол, волейбол. Великий теніс — взагалі моя любов.
Як одягаюсь та скільки коштує мій look
Ядерні кольори одягаю лише на Зумбу, тому що там хочеться якогось свята: помаранчевого, зеленого тощо. В житті віддаю перевагу чорним й білим тонам.
В середньому елементи мого гардеробу коштують близько 100 євро, припустимо. Їх небагато, але вони є. Може, хтось може дорожче собі щось дозволити, але для мене і це дорого.
У моєму Instargam багато конотопців, але більше, мабуть, все ж таки інструкторів з Зумби, гітаристів й циркових артистів.
Тату й дреди та як реагують на них конотопські бабусі
У мене забита одна рука, а друга ще недобита. Рукав та браслет. Усі татуювання люблю, але найбільше — кота з блакитним оком.
Татуювання нічого не означають. Сподобалися ескізи — зателефонувала знайомому татуювальнику.
Кажу: «Хочу». А він: «Ну, приїжджай». Я приїхала — він зробив. Дуже хороший майстер, живе в Броварах, ми вчилися разом. Кому потрібно, можу поділитися контактами.
Вперше їх заплела років зо два тому. Чому наважилася? Та тому що це круто. Можна експериментувати з образами, можна навіть інший колір волосся зробити, причому моє волосся при цьому не страждає.
У будь-який момент можу розплести й ходити собі як нормальна людина. Не скажу, що я нормальна, але хочеться в це вірити.
Спати з ними нескладно, мити голову — теж. Взагалі це дуже класна штука. Не скажу, що всім це раджу, але це дуже зручно.
Взимку заплела собі рожеві дреди. Уваги у Конотопі було вище нікуди. Усі бабусі були моїми, але вже звикла до такого ставлення. Вважають, що я вживаю наркотики, хоча це не так. Я навіть алкоголь не сприймаю.
За кордоном не так жорстко реагують, як у нас. Декілька
турчанок нещодавно підходили й мацали волосся. Їм це прям подобається, були в захваті від цього стилю.
У планах — робити конотопців добрішими
Можливо, люди подумають, що я недалекоглядна, але всі мої плани пов'язані з Конотопом.
Хочеться відкрити тут танцювальну залу, куди зможуть ходити жінки й чоловіки. Просто потанцювати сальсу, бачату, проводити час разом. Не посидіти на лавочці з насінням і пивом, а потанцювати. Мені здається, що це буде зближувати людей, вони стануть добрішими. Я на це сподіваюся.
Де б не була, завжди повертаюсь у Конотоп. Це мій дім. Це моя група, яка на мене чекає. Я не можу все це просто так залишити. Щоразу обіцяю повернутися — і повертаюся.
