У Конотопі кожен третій має велосипед. Це один із найпопулярніших видів транспорту у нашому місті. Для багатьох їзда – спосіб пересування, хобі або й взагалі спосіб життя. Конотоп.City поспілкувались із конотопчанином Павлом Грицаєм, який вже більше десяти років присвятив велопоїздкам.
Про те, як живеться велолюбителям у регіональному місті з відсутніми велодоріжками, чи пропускають на дорозі велосипедистів водії автомобілів, а також що мають знати початківці, читайте на Конотоп.City.
Скільки років ти їздиш на велосипеді? Для тебе це хобі чи спорт?
– Активно їжджу з 2009 року. Велосипед для мене, скоріше, спосіб життя, ніж хобі або спорт. Він поєднує ці два поняття, оскільки велосипед зі мною на кожному відпочинку. Був з велосипедом у горах: на Говерлі і Петросі, також відвідував Байк-парк та Буковель, діставався велосипедом з Ужгорода у Львів через перевали та гору Лютянська Голиця.
Розкажи, як ти почав кататися, що цьому передувало? Де і як почав займатися?
– Основна фаза наступила приблизно в 2009-2010 роках, коли після китайського дешевого велика пересів на спортивно-туристичний велосипед «Турист» Харківського велосипедного заводу. Тоді й почав їздити на невеликі дистанції за межами міста.
Потім побачив на Харківському велофорумі оголошення, про безкоштовну роздачу світловідбиваючих наклейок для рами велосипеда.
Я почав шукати вело любителів, кому можна запропонувати такі наліпки, а знайшов конотопський форум, за допомогою якого зібрав замовлень на 30 комплектів. Під час поширення стікерів я познайомився з майбутніми членами Конотопського велоклубу. Вже після цього почали спілкуватися: організовували спільні поїздки, ділилися фотозвітами, враженнями. На сьогодні наше спілкування переросло в групу на Facebook, де й публікуються всі анонси.
День Вишиванки у Конотопі
Конотопський велоклуб проводить традиційні відкриття та закриття теплого вело сезону, Всесвітній велодень, заїзд присвячений Дню вишиванки, Дню міста. Цього року відкриття плануємо перед Великоднем.
Чи є в тебе період відпочинку від велосипеда? Наприклад, зима. Якщо ні, то яка додаткова екіпіровка потрібна для велосипеда взимку?
– Їжджу круглий рік, вело сезон не закриваю. З появою ожеледиці встановлюю зимові шиповані покришки, з якими комфортно пересуватися, адже вони додають впевненості в стійкості велосипеда. Мені здається, що останнім часом взимку взагалі на велосипеді безпечніше, ніж пішки. Тротуари в нас не посипані піском і, це дуже травмонебезпечно. Я знаю, що на тротуарі велосипедам не місце, але стараюсь не створювати дискомфорту пішоходам. Якщо є можливість у приватному секторі проїхати відрізок дороги без автівок, стараюсь обирати такі маршрути.
Зимові покатеньки
Стосовно одягу, для зимової їзди, головне, – це багатошаровість. Якщо плануєте поїздку без зупинок, то термобілизна і непродувна мембранна вітрівка мають бути обов’язково. Якщо зупинки будуть, треба додати флісову кофту і, вже самостійно чергувати темп, аби не було жарко, бо на зупинках надлишкова волога буде додавати відчуття холоду ще більше.
Як сприймають велосипедистів водії авто у Конотопі? Чи пропускають?
– У місті водії дуже лояльні. Звичайно, були ситуації, коли не помічали, виїжджаючи на головну дорогу, тому гальмував, щоб уникнути ДТП. Ні я, ні водій не зацікавлені втрачати час, кошти та здоров’я.
У Києві водії нахабні. Тому треба виглядати більш впевнено: триматися середини крайньої полоси, тоді вони будуть об’їжджати по сусідній, не створюючи дискомфорту для мене.
Де у Конотопі було б доцільно поставити велодоріжки?
– Це з області фантастики. Бо в ідеалі має бути бездоганне дорожнє полотно із обійстям, водостоком, щоб осінню не їздити і не ходити по болоту. А у нашому місті його практично немає.
Які ділянки в місті можна назвати небезпечними? І чому?
– Всі ділянки, де є ями. Коли їх намагаєшся оминути, можеш створити перешкоду транспорту, що рухається позаду, тим самим спричинити ДТП. Взагалі, я вважаю, що правам, обов’язкам та правилам для велосипедистів мають приділяти більше уваги ще зі школи, особливо там, де він не є популярним видом спорту.
Яким повинен бути одяг велосипедиста, аби було безпечно та зручно?
– Стосовно безпеки, насамперед має бути не одяг, а наявність освітлення: червоний ліхтарик, який блимає, ззаду, білий – спереду. За правилами ще повинні стояти катафоти (ред. світловідбивачі) на спицях коліс. Стосовно одягу, існує спеціальна велоформа, яка завдяки синтетичному складу, швидко сохне, не перешкоджає рухам та має компресійний ефект.
Про які маршрути можеш розповісти? Куди б хотів поїхати?
– В Україні неймовірно велика кількість місць, куди б можна було поїхали, аби помилуватись красотами природи, відпочити з наметом. Крім Говерли і Петри, у 2013 році відбувся велопробіг районними центрами Сумської області, який присвятили 22-річчю Незалежності України. Загальний пробіг склав приблизно 480 кілометрів. Його ми проїхали за три дні. Стартували у Сумах, їхали через Недригайлів, Ромни, Конотоп, Кролевець, Шостку, Глухів, Путивль, Білопілля і фінішували у Сумах.
Що обов’язково повинен мати при собі велосипедист у дорозі?
– Насамперед, освітлення, щоб усі перешкоди на дорозі були помітні тобі й щоб тебе бачили здалеку. Потім вже комплектуючі, які можуть знадобитися у дорозі: запасна камера, помпа, фляга, набір інструментів. Все інше – за можливостями і бажанням.
Зимовий виїзд
І чи не найважливіша порада: бути уважним. На дорозі частіше повертати голову, щоб бути в курсі дорожньої ситуації, а також поважати кожного учасника дорожнього руху.
