2020 рік можна схарактеризувати одним словом – незабутній. Події цього року сколихнули весь світ та наше місто – про них точно напишуть у підручниках. Яким цей рік був для колишнього міського голови Артема Семеніхіна – у матеріалі.
Про плани на 2020 рік
– Цього року хотіли знайти кошти на ремонт нашого дитячого відділення. У мене були напрацювання щодо цього, як і щодо сміттєвого полігону. Ми бачили та знали, як можна залучити кошти державного бюджету, й у тому числі грантові, для будівництва цього полігону.
Також хотів завершити ремонт наших парків: Юності та Луначарського. Розумів, що лишився рік на посаді, й потрібно встигнути завершити ці великі проєкти. Але найбільше моє бажання – це відновлення стадіону «Юність». Навіть є готовий проєкт з візуалізацією.
Що не вдалося та чому
– Хотілося все це втілити в життя, але не все залежить від мене. На превеликий жаль, депутати, ухвалюючи бюджет на рік, додали туди 19-ий пункт, чим заблокували видатки на розвиток до додаткового рішення.
Відповідно, ні першу школу нормально добудувати, ні ліфти відремонтувати ми не могли без рішення депутатів про розблокування. Я вже мовчу про парки, стадіон та очисні каналізаційні споруди. Все зупинилося. Навіть метру квадратного асфальту не можна було покласти чи посадити квіти на клумбах. Основною причиною я вважаю саме бажання наживи у депутатів, які не голосували та не ходили на засідання.
Потім ситуація з коронавірусом. Нам довелося створити, так званий, «ковідний» фонд. Тоді ми виділили 12 мільйонів гривень на закупівлю обладнання та премії лікарям.
Наразі в нас 38 кисневих концентраторів тільки в ЦРЛ та до десяти у міській лікарні. У достатній кількості апарати штучної вентиляції легень, вони працюють навіть коли зникає світло. У наступному році наполягатимемо, щоб частина видатків на розвиток пішла саме на лікарні, бо умови там не найкращі.
Особисто я за життя важко хворів лише два рази. Третім став саме коронавірус. Хвороба негативно вплинула не лише на тіла, а й на розумову діяльність. Було важко думати, мучили кошмари про війну, погіршився зір, а тіло нестерпно ламало. У перші дні було 4% ураження легенів, а через п'ять – уже 20%.
Які досягнення 2020-го та плани на 2021-ий
– Усе минає, як і «капітальний блок бюджету» з боку депутатів. Мені вдалося переконати деяких депутатів таки проголосувати за його розблокування. Потім, як говорить багато конотопців, у місті відбувся «позитивний бум».
Почали встановлювати дитячі майданчики, робити прибудинкові території, дороги, освітлення. У парках почався рух та стартувала реконструкція фонтану. Також виділили кошти на будування очисних споруд та приймального відділення центральної районної лікарні, ремонт дахів у багатоповерхівках, почали замінювати тепломережу – просто раділа душа. Місто повинне жити, незалежно від політичних поглядів та амбіцій.
Нарешті проголосували за те, щоб почати робити тротуари на проспекті Миру. У моїх мріях це ще було у 2017 році. Зараз прогулююся сам ними ввечері – це дійсно круто. Ми фракцією вирішили не друкувати партію реклами на передвиборчу кампанію та закупили сюди LED-ліхтарі. Проходжу ринком, а бабці використовують цю перевиборчу макулатуру як підставку під банки з молоком.
Щодо парку Луначарського було багато коментарів. Ми встановлюємо там дитячі майданчики, у планах лавочки, але є ризик «потрапити під бомбардування». Однак спилювати гілки не можна, бо там живуть не ворони, а червонокнижні граки. Можна за це нести кримінальну відповідальність. У нас є план, як з цим боротися, – але це в наступному році.
