Від 6 квітня по всій Україні почали діяти нові карантинні обмеження, зокрема щодо перебування в громадських місцях та пересування групою з понад двох осіб. Штрафи від 17 до 34 тисяч гривень за звичайну прогулянку спричиняють дискусії щодо того, що саме під час карантину можна робити, а за що доведеться понести покарання
За дотриманням обмежень стежить Нацполіція та Національна гвардія, які, в разі виявлення порушення, можуть також скласти протокол про адмінпорушення.
Ці та інші обмеження розглянемо з точки зору дотримання прав людини
Генеральний секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич представила перелік рекомендацій урядам щодо поваги до прав людини, демократії та верховенства права під час пандемії. Зокрема вона зазначила, що ефективне реагування на всі виклики, які склалися перед державами Європи, не повинні підривати інтереси захисту основоположних цінностей, а особливо таких, які стосуються прав людини.
Документ охоплює такі питання:
📌Дерогація (відступ) від положень Європейської конвенції про права людини в надзвичайних ситуаціях;
📌Дотримання принципів верховенства права й демократії в надзвичайних ситуаціях, зокрема обмеження щодо сфери застосування та термінів дії екстрених заходів;
📌Основні стандарти у сфері прав людини, зокрема свобода вираження думок, недоторканність приватного життя й захист персональних даних, захист вразливих груп від дискримінації та право на освіту;
📌Захист від злочинів і захист жертв злочинів, зокрема, насильства за ознакою статі.
Роз'яснення щодо загального розуміння ситуації в Україні
Всі нові обмеження спричинила Постанова Кабінету Міністрів України №255 від 2 квітня 2020 року про внесення змін до постанови КМУ від 11 березня 2020 р. № 211.
Будь-яка урядова постанова – це підзаконний акт, тобто вона має ґрунтуватися на положеннях закону і цілком відповідати їм. Без винятків. При цьому, як урядова постанова має відповідати закону, так і закон має відповідати Конституції України. У ст. 64 Конституції чітко передбачено: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України».
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 Конституції (рівність конституційних прав, право на життя, повага до гідності, свобода та особиста недоторканність, захист прав у суді, ніхто не може бути змушений виконувати явно злочинні розпорядження тощо).
Надзвичайний стан в Україні не введено
Тому:
— свобода пересування може бути обмежена в умовах надзвичайного стану, а не надзвичайної ситуації (ст. 33 Конституції, п. 1 частини першої ст. 16 ЗУ «Про правовий режим надзвичайного стану»);
— право на свободу мирних зібрань може бути обмежено виключно судом (ст. 39 Конституції, п. 4 частини першої ст. 16 ЗУ «Про правовий режим надзвичайного стану»);
– право проведення релігійних та інших заходів може бути обмежено в умовах надзвичайного стану, а не надзвичайної ситуації (ст. 35 Конституції, п. 4 частини першої ст. 16 ЗУ «Про правовий режим надзвичайного стану»).
І ще: Конституція передбачає: «Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності», – а ось про незнання підзаконних актів у ній не йдеться.
Законом від 17 березня Верховна Рада доповнила Кодекс України про адміністративні правопорушення новою статтею 44-3 «Порушення правил щодо карантину людей».
Нею встановлено, що «порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами», тягне за собою накладення штрафу на громадян від 17 тисяч до 34 тисяч гривень і на посадових осіб — від 34 тисяч до 170 тисяч гривень.
Такі суми стягнень для громадян, як це передбачено статтею 44-3 — це неадекватне стягнення, яке суперечить принципу пропорційності, оскільки не враховує ні рівня легальних доходів населення, ні розміру штрафів, передбачених у КУпАП та Кримінальному кодексі за схожі й навіть тажкіші діяння.
Отже, вищезгадана стаття 44-3 передбачає накладання штрафу за порушення правил щодо карантину, але, увага, зазначена норма не стосується здорових людей, а відповідно до статті 20 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», стосується лише осіб, які вже хворіють на інфекційні хвороби, чи є бактеріоносіями.
Отже, ввічливо і спокійно:
- попросіть показати документи осіб, які вас зупинили;
- вимагайте роз'яснити підстави зупинення/перевірки документів, з посиланням на законодавство: що таке громадське місце, чому вас зупинили і що саме ви порушили;
- ви маєте права не показувати документи, можете навіть не мати їх із собою. При цьому просто так вас затримати ніхто не має права;
- якщо у вас немає маски — вимагайте, щоб вам її видали або вказали місце, де вам видадуть маску за бюджетні кошти;
- якщо ви з якихось причин показали свої документи, і протокол на вас все-таки складають — вимагайте підтвердження, що для цього є підстави (що було доведено вашу інфекційну хворобу). І пам'ятайте, що протокол завжди можна оскаржити в адміністративному суді.
Прочитайте роз'яснення нижче і ЗАПЕРЕЧУЙТЕ!
❗Проте, заради власної безпеки, завжди намагайтесь носити маску з собою.
Якщо знаходитесь у людному місці — вдягайте її. Якщо вас все ж зупинили навіть у масці — так само дійте за інструкцією. Про те, що саме можна кваліфікувати як громадське місце — нижче.
❗Не забувайте, що правоохоронці можуть заходити у ваше помешкання лише за рішенням суду.
Про заборони конкретніше
❌Заборонено з 6 квітня 2020 року перебування в громадських місцях без вдягнутих засобів індивідуального захисту, зокрема респіратора або захисної маски, у тому числі виготовлених самостійно.
Вулиця — не є громадським місцем.
Поняття громадського місця відсутнє у законодавстві.
Про забезпечення засобами індивідуального захисту:
- ст. 3 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»: фінансування санітарних і протиепідемічних заходів, а також програм забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя, інших програм, спрямованих на профілактику захворювань населення, здійснюється коштом державного і місцевих бюджетів, коштів підприємств, установ та організацій, а також позабюджетних коштів;
- ст. 21 Кодексу цивільного захисту України: громадяни мають право на забезпечення засобами колективного та індивідуального захисту та їх використання;
- ст. 16 цього Кодексу покладає на Кабмін відповідальність за створення резерву засобів індивідуального захисту та матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
Ви можете законно вимагати, щоб вам видали маску або вказали місце, де вам видадуть маску за бюджетні кошти. Ви не зобов’язані за власні кошти вживати протиепідемічних заходів.
Щодо заборони відвідування парків, скверів, зон відпочинку
Заборонено відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон, крім вигулу домашніх тварин однією особою та в разі службової необхідності.
Ст. 33 Конституції — право на свободу пересування — може бути обмежене лише Законом, а не підзаконним актом.
Перелік парків і скверів у містах встановлюють міські ради.
Як правило, далеко не всі об'єкти мають статус парку чи скверу. А ті, що ними є — переважно не мають встановлених і тим більше позначених на місцевості меж. Тому сказати точно, знаходимося ми в парку чи ні - неможливо.
Поняття «прибрежна зона» в законодавстві відсутнє. Є «пляжні зони» і є «прибережні захисні смуги». Межі й тих, і інших — переважно не встановлені.
Заборонено з 6 квітня 2020 року переміщення групою осіб у кількості більше ніж дві особи, крім випадків службової необхідності та супроводження осіб, які не досягли 14 років, батьками, усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, іншими особами відповідно до закону або повнолітніми родичами дитини.
Ця заборона ніяк не обмежує кількість людей, які супроводжують дитину 😉
Підстави для перевірки документів
ст. 32 Закону про Нацполіцію:
- якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи;
- якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення;
- якщо особа перебуває на території чи об’єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю;
- якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл;
- якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події;
- якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об’єктом вчинення правопорушення.
❗Зверніть увагу, «достатні підстави» — це конкретні факти, які вказують на конкретне правопорушення. А не «бо він нам підозрілий», «це просто перевірка», «ви тут гуляєте без маски у громадському місці».
Отже, якщо ці 6 пунктів не про вас — ніхто не має права перевіряти ваші документи!
Бережіть себе і будьте здорові.
