Підходить до завершення один з найскладніших та насичених періодів життя нашого медіа — минає останній, 22-ий, тиждень редакційних батлів. Ми з Анастасією Залозною та Олексієм Лютим під наставництвом найкращої менторки Юліани Охотнік виконували щотижневі завдання.

Майже пів року працювали фактично без вихідних, по 12-14 годин на добу. Намагалися довести у першу чергу собі, що регіональна журналістика може бути незалежною та прибутковою. Нам це вдалося

Судячи з усього, ми перемогли. Офіційних результатів поки немає, все може змінитись. Але ми гарантовано показали один з найкращих результатів серед десяти локальних медіа з різних міст України. Чи було це легко? Ні!

Три причини, чому це було складно

Дуже складно заробляти на онлайн медіа, якщо не пишеш джинсу і тебе не фінансують олігархи або політики. А якщо це невелике місто, то завдання ускладнюється ще більше. Завдяки редакційним батлам ми спробували чимало рекламних форматів — конкурси, тести, рейтинги, спецпроєкти. І всі вони працюють.

За цей період ми реально вийшли з зони комфорту. У звичному режимі ми б ніколи не наважились писати про деякі речі. Наприклад, про секс у місті, а чого лише вартує «Щоденник пам’ятника коню». Впровадили, як на мене, досить успішну соціальну акцію, експериментували з форматами, влаштували безліч фотоконкурсів (зараз триває спортивний), розробили крутий путівник для міста. Незабаром влаштовуємо офлайн вечірку у форматі «Битви шашликів». Приходьте 🙃 Тобто отримали чимало нового досвіду, зробили висновки.

Круто, коли вмієш розуміти, які теми мають запит в аудиторії. Спочатку ми наче знаходились всередині мильної бульбашки — вважали, що чітко розуміємо потреби наших читачів. На практиці виявилось, що все трошки не так. Поки крок за кроком йшли до цього розуміння, поступово підвищувалась й наша популярність. За 27 днів червня сайт відвідали понад 32 тисячі унікальних користувачів (не плутати з загальною відвідуваністю, кількістю сеансів). І це лише початок.

У інших невеликих містах теж є класні медіа

Особливо приємно визнавати, що ми не одні такі. Вразили наші колеги з інших міст, які брали участь у батлах. Вони дійсно живуть цією справою, а не просто ходять на роботу.

Шаную й поважаю людей, які вперто йдуть до поставленої мети. До таких можу віднести Лілію Пузанову з Гуляйполе.City. Простіше за все «опустити руки», коли твоя редакція втрачає шанси на перемогу. Але це не про неї. Вона боролася за конкурсні бали навіть на останньому тижні. Вона часто писала блоги та навіть виграла грант на участь у Львівському медіафорумі. Якщо б це було реально, залюбки б «переманив» її до себе в редакцію 

Окремо виділю редакторів Сусіди City — Олександра Назаренка та Ірину Гаєву. На Чернігівщині є два невеликих містечка — Мена й Корюківка. Дві редакції вирішили об’єднатися й створити спільне медіа. Саме вони були нашими найголовнішими конкурентами у змаганнях. Дякую, що стимулювали нас бути продуктивними. Вірю, що у вас все ще попереду 🍸

І, звичайно, велика подяка Або - Агенція розвитку локальних медіа. Вони, до речі, зараз шукають собі нових “мотивованих жертв”, які б хотіли запустити платформу The City у своєму містечку.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися