Конотоп – славетне місто, що має цікаву історію. Однак не менше залишається і невідомих сторінок його життя. Так ім’я одного зі славетних архітекторів України пов’язане з нашим містом, але мало хто про це знає. Трішки розповім про одну із прикрас довоєнного Конотопу та «сліди» знаного українця.
Хто такий Каракіс?
Йосип Юлійович Каракіс (1902-1988 роки) — український радянський архітектор, містобудівник, художник і педагог, один з найплідніших київських зодчих. Архітектор світового класу, відомий на території колишнього Радянського Союзу та за кордоном як майстер короткої епохи українського конструктивізму й активний борець за збереження історичних пам'яток.
Безліч новаторських ідей автора житлових і громадських будівель 30-х років XX століття свіжі та актуальні сьогодні, а задуми архітектора значно випередили свій час. Йосип Каракіс — автор десятків будівель, які стали згодом пам'ятками архітектури, і ряду типових проєктів. У цілому, за його проєктами побудовано понад 4500 шкільних будівель. Будівництво продовжується і понині.
І до чого тут Конотоп?
На початку 30-х років в Конотопі базуються частини 62-ї легкобомбордувальної бригади та авіаційні майстерні. Для зберігання матеріального майна та проживання особового складу, починається проєктування військового містечка (район «Порт»).
Саме в цей час Йосип Каракіс призваний до лав армії в технічну частину «УНР-13» на посаду інженера-архітектора. Йому було довірено розробку не тільки «Будинку авіації» та й житлових і інших адміністративних будівель. Так почалося будівництво «авіомістечка» неподалік від Батуринського шляху.
Йосип Каракіс в 1931 році, під час служби в «УНР-13»
«Зруйнована перлина»
Центром дозвілля та культурного життя авіаційного містечка був «Будинок Авіації». Він був типовим: побудований в 12 містах СРСР здебільшого на території України. До недавна ми тільки припускали, як він міг виглядати в Конотопі, адже не збереглися ніякі світлини с того часу, та й сама будівля була зруйнована.
Відомо, що такі типові будинки культури побудовані в Озерному, Гуйві, Новоград-Волинському, Луганську, Харкові, Воронежі та Саратові. Однак ніяких відомостей не було про побудову даного об’єкту в Конотопі.
Провели кропітку роботу зі збору інформації та зіставлення аерофотознімка за 14 квітня 1943 року та сучасними супутниковими знімками збережених будинків культури.
Але недавно нам пощастило, і на європейській платформі виставили фото з підписом «Конотоп сталінський будинок» і на ньому зображений «Будинок авіації», що дало поштовх у вивченні та пошуку інформації, якою з вами й ділимося в даній статті.
За спогадами німецького льотчика ескадрильї JD51 Гюнтера Шака:
«(29.08.1943 Глухів) Знову нам треба відступати, росіяни біля вхідних дверей. З кількома танками він безперешкодно котиться на Глухів. Цього вечора ми летимо до Конотопа. Ми були тут два роки тому. Як змінилася картина! Тоді просування вперед, досить нестримний відступ сьогодні. У цьому і авіаційна база змінилася дуже переважно за два роки. Таке казино могло так само легко бути посеред Німеччини. Проживання та харчування відмінне. Ще з часів загального відступу, тут харчування щедре. Тому що у Конотопі також склади повинні бути очищенні якомога швидше.»
Будівлі Каракіса сьогодні
На жаль, ми не можемо побачити даної будівлі на цей час, адже її зруйнували 4-6 вересня 1943 року, німецькі військові при відступі. Хоча не все втрачено: ми можемо і на сьогодні споглядати архітектуру українського конструктивізму 30-х років ХХ століття за авторства Йосипа Каракіса. Але навіть те, що збереглося, ми не вміємо цінувати.
Це – сучасний вигляд будівлі за проєктом Каракіса, яка перекликається своїм зовнішнім дизайном зі зруйнованим «Будинком авіації». Знаходиться напроти гостелу «Шанхай», (Рябошапка, 8). Також із післявоєнних проєктів Йосипа Каракіса в нашому місті – є школа №9 за типовим проєктом (ТП 2-02-536).
Варто додати, що Йосип Каракіс є основоположником для будівництва сучасних шкіл. Він перший ввів здвоєні поручні на перилах, для дорослих і дітлахів. Він є автором багатьох інклюзивних шкіл:
- Експериментальні школи для дітей, що перехворіли на ДЦП в Одесі та Бердянську (1963)
- Експериментальна школа для розумово відсталих дітей в Запоріжжі (1964)
- Школа з квадратними класами в Краматорську (1965)
- Збільшене шкільна будівля на 2032 учнів павільйонної типу в Донецьку на березі р. Кальміус (1965)
- Експериментальні будівлі шкіл великої місткості в Махачкалі, Баку, Ворошиловграді, Дніпродзержинську (1966–1969)
З 1953 по 1975 було розроблено спільно з колективом співробітників понад 40 типових проєктів загальноосвітніх шкіл різної місткості, шкіл-інтернатів та музичних по яких побудовано понад чотири тисячі будівель шкіл в Україні, РРФСР та інших республіках. За проєктами Каракіса, школи будуються по сьогоднішній день.
Дякую за допомогу у підготовці матеріалу краєзнавцю Дмитру Шаповалу. Інформаційні джерела: Вікіпедія, стаття «Чорно-біле Озенре», Воронежзький історичний форум, книга «Архітектор Йосиф Каракіс», фотодокументи з інтернет-аукціонів.
