Карантин вніс свої корективи як в домашні, так і робочі будні. Особливо він вплинув на тих, хто лишився на цей період без роботи, — на сферу шоу-бізнесу. Конотопські театрали, ведучі та аніматори діляться досвідом, як переживають карантин та що планують робити далі.
Марина Люшина, режисерка театру-студії «Ми»
— Усе своє свідоме життя займаюся театральним мистецтвом. Спочатку була актрисою Сумського театру юного глядача, а після повернення у Конотоп — керівницею та режисеркою театру-студії «Ми». Наша команда поставила багато вистав, якими я пишаюся. Серед них — «Із Тарасом через морок», «Про мишей і людей», «Король Лев» та інші.
Карантин, звичайно, вплинув на всі театри світу і «Ми» не є виключенням. Довелося перенести на невідому дату прем'єру вистави «Ковчег відправляється о восьмій», також ще дві вистави, які мали відбутися у квітні. Однак ми перевели тренування та репетиції в онлайн та, фактично, працювали саме так.
Фінансово, звичайно, трішки складніше. Оскільки у нас є гуртки для маленьких театралів, це внесло свої складнощі. Багато дітей просто не виходили в чати. Але це не так вже й катастрофічно на нас вплинуло. Тим, хто захворів або втратив близьких, набагато тяжче.
Головне, на карантині був час зупинитися й озирнутися назад: обдумати, що і як ти робила. Для мене це був достатньо плідний час. Якщо ти хочеш працювати, то шукаєш можливості — сучасний світ надає їх максимально.
Юлія Біла, керівниця студії організації дитячих свят Funny day
— Моя кар'єра почалася ще в 14 років, коли я відвідувала театральний гурток. Саме там і спробувала себе в ролі аніматора. Спочатку працювала помічником за копійки «принеси, віднести, не заважай». Однак потім зрозуміла суть роботи й стала працювати сама.
Зараз я керівниця студії організації дитячих свят Funny day. Ми проводимо різні свята, дні народження, випускні та тематичні вечірки. Наприклад, у 2019 році разом з командою провели сучасні дитячі новорічні свята «Порятунок Нового року» та об'їздили з ними понад десять сіл Конотопського району.
На карантині пройшла онлайн навчання на Event Platforma та отримала сертифікати на проведення першої річниці, хрещення малюка, випускних 9, 11 класів та весіль. Тепер в моїх планах розширити свою діяльність.
З послабленням карантину з'явилися перші замовлення з невеликою кількістю діток і майже всі на вулиці. Зараз я можу чітко сказати, що карантин дав мені зрозуміти, що попри всі труднощі треба рухатись вперед до своїх цілей.
Світлана Зінов'єва, ведуча свят та керівниця театральної студії «Купе №5»
— Працюю ведучою вже 14 років, а моїй театральній студії нещодавно виповнився рік. Попри вік нашу виставу, засновану на реальних історіях жінок-переселенок, «Коли ластівки повернуться додому» побачили у багатьох містах України.
Через карантин довелося відкласти прем’єру вистави, яку ми готували до Дня театру в березні. Зараз будемо починати все спочатку репетирувати.
Фінансово це ніяк не вплинуло на нас, адже театр — це «неприбуткове» захоплення. А ось скасування свят, звичайно, наклало свій відбиток на фінансовому добробуті родини. Довелось діставати кредитні картки.
Роботу на карантині не припиняла, бо займалася багатьма проєктами. Уже є результат: наша театральна студія «Купе №5» виграла в конкурсі мистецьких проєктів. Тепер наша вистава буде втілена у форматі онлайн проєкту.
Крім цього, на карантині брала участь дистанційно у фестивалях, переглядала вистави моїх колег по сцені та проаналізувала свої роботи. Це, звісно, для мене досвід як для режисера. Також з'явилась можливість вдосконалити свою розважальну програму. Для ведучої дуже важливо весь час «осучаснювати» свої сценарії свят. А головне, був час «перезавантажитися» для подальших творчих звершень.
Олександр Фесенко, актор, ведучий та діджей
— Уже дев'ять років професійно займаюся театральним мистецтвом: до 2014 року що літа гастролював у Криму, а у 2016 відкрив для себе повноцінні п'єси. Наприклад, ми з групою з Сумського училища мистецтв пройшли на міжнародний фестиваль «Схід-Захід» у Кракові, де взяли найвищу нагороду. Після карантину народний театр «Фабула» ставитиме саме цю п'єсу.
Під час карантину скасувати довелося абсолютно все: від вистав до ведення свят та роботи як діджея. По фінансах це сильний удар. Рятують маленькі інвестиції, максимально економлю та ходжу пішки.
Навіть хотів влаштуватися різноробочим або в магазин будівельних матеріалів. Були думки підписати контракт на військову службу. Загалом, карантин ламав мене як міг, особливо на третій місяць. Однак це не забрало мого бажання займатися улюбленою справою, тому вирішив грати на вулицях «на шапку». Своїм ідеалам зраджувати не буду.
Коли все це закінчиться, невідомо. Відомо лише те, що так, як було раніше, більше не буде. Потрібно реалізовувати нові проєкти. Наприклад, хочу відкрити дитячу студію акторської майстерності. За час карантин я зрозумів, що засмучуватися через кошти точно не потрібно — треба творити та «витворяти».
Євгеній Часник, фронтмен рок-гурту Twins
— Twins — це молода команда, яка складається з чотирьох конотопців: гітарист та звуковий продюсер Нікіта Голуб, ударник Сергій Шмаков, бас-гітарист Олег Саєнко та я, вокаліст. На цей час рок-гурт, як проєкт, не дає стабільного прибутку.
Ми нічого не відкладали, адже знаходимося на стадії запису нових пісень. У нас студійна робота, яка не залежить від карантину. Хоча, доступ до студії все ж таки став більш обмеженим. Зараз займаємося написанням матеріалу для гурту, чекаємо результати зйомок двох кліпів та сподіваємося дати два літніх концерти.
Карантин дав нам чітко зрозуміти, що потрібно працювати. Поки світ призупинився, потрібно стартувати й робити помітні кроки вперед. При чому, повертати навіть негативну ситуацію в свій бік — це вміння, яке точно допоможе нам в майбутньому.
***
Конотоп.City існує завдяки тобі — підтримай улюблене медіа 👇
Стеж за нами у Facebook, Instagram та Telegram, щоб нічого не проґавити
