«Час робити вивіску, а назви немає»: конотопські підприємці діляться історіями створення бізнесу

— Ми довго не могли визначитися, що ж вкласти в назву нашого магазину. Було декілька варіантів: «Аметист», «Аквамарин», «Агат», «Сапфір» (бо «Рубін» вже був). Варіанти відпали, бо цих камінчиків в продажу майже не було. «Золото» або «Срібло» не зовсім відповідають напрямку нашої роботи. Коли ми відкривалися, основним товаром у нас була елітна ювелірна біжутерія французьких і польських виробників та прикраси з натурального каміння. Ще хотіли назвати «Срібний дощ» та «Магія самоцвітів» або моїм ім’ям, але якось тоді мені здавалося, що це не зовсім скромно.

Настав час робити вивіску, а назви немає. Саме в цей момент мені на очі трапилася стаття про те, як називалися відомі бренди: ні Ford, ні Prada, ні Bosch не «заморочувалися». Вони писали свої прізвища — і вперед. У нас прізвище довге, а от ім'я у чоловіка — те що потрібно. Тим більше, в моєму житті інші Даніси мені не траплялися. Це ім'я означає «володар знань» і це дійсно так: він знає все що стосується ювелірки та натурального каміння: від законодавчої бази до властивостей камінчики.

— Я працював у Києві, коли мені було 20. Вперше цю назву почув саме в бізнес-центрі «Леонардо», що на Золотих воротах. Там завжди були позитивні люди з крутою енергетикою, тому в мене лишися хороші асоціації. Також це важливий для мене життєвий досвід.

Коли повернувся у Конотоп й створював кальянну, то на думку спала саме ця назва. Кальян — це більше східна культура, тому назва має бути відповідною.

— Шан-ді — це китайське верховне божество. Воно сприймалося древніми китайцями як верховне божество, їх легендарний тотемний родоначальник, що піклується про добробут свого народу, уособлює багатство, процвітання, успіх.

— 2018 року ми відкрили кав'ярню та дали їй романтичну назву. «Ноктюрн» — музичний твір мрійливого характеру. Це — лірична мелодія, яка лунає вночі. Саме в цей час душа відкриває свої істинні риси, можна думати та мріяти про все, спостерігаючи за тихою природою, не обтяженою метушнею дня.

— Усе почалося з відділу сумок та взуття польських виробників у центральному універмазі в 1998 році.

У 2007 році я відкрила магазин «Варшава», який отримав свою назву завдяки моїй прихильності до польського взуття. Туди я й перевезла відділ. 

Сьогодні у магазині можна придбати взуття, одяг, сумки, валізи. Ми розширили асортимент і тепер у нас є турецькі та італійські виробники. Але польський товар завжди викликає особливі почуття та повагу.

— Колись давно, приблизно в 1989 році, був журнал «Наука і техніка». Я не пам'ятаю, як він до мене потрапив, але там надрукували романтичне оповідання про закохану пару — вони зустрілися у Венеції. Саме місто надихало їх на почуття та розвиток відносин.

З того часу мріяла відвідати це місто. У 2019 році моя мрія здійснилася. Тепер я в неї закохалася ще більше. Це — казкове містечко, про яке я можу розповідати нескінченно.

Мою «Венецію» побудувала на почуттях кохання, позитиву та романтичної енергетики. Це моя душа і я сама.

Ми відкрили її 2008 року — і це була найперша кав'ярня в місті. В меню — майже 100 найменувань різноманітних напоїв: кавові, чаї, авторські коктейлі, лимонади. Маємо фірмове морозиво. Готуємо тістечка, торти та десерти.