У кожному місті є такі місця, які вражають колоритом та історією. Часто про них не знають навіть місцеві. Краєзнавець Олександр Акуліч розповів Конотоп.City про цікаві, але не дуже популярні місця Конотопа
Балкон за МБК «Зоряний»
Балкон добре відвідувати ввечері в теплу пору року зі сміхом та веселою компанією. Або в похмурий осінній вечір з гарячим термосом та своїми думками. Можна спостерігати рух трамваїв, ліхтарі, ковані балкони кінця XIX початку XX століття.
Потім можна пройтися до трамвайної зупинки вздовж будівлі другої школи 1905 року. Її двері пам’ятають не одне покоління людей, революцій та війн.
Третя платформа на Конотопському залізничному вокзалі
Мабуть, всі хоча б раз бували на третій платформі залізничного вокзалу. Однак, мало хто знає, що вона збудована ще в 1880-ті роки. Це один з останніх представників чавунного мистецтва, що збереглися на території лівобережної та центральної України.
Варто уважно пройтися, дивлячись на старі конструкції. Там можна побачити корозію від часу й навіть пробиття від куль та осколків.
Комплекс Конотопської залізничної лікарні
Конотопська залізнична лікарня — це цікава архітектура. Тут настільки колоритно, що іноді приїжджають навіть знімати кіно. Можна пошукати відбитки історії на її стінах.
Пагорб «Балкон» на Загребеллі
З пагорба видно мальовничі краєвиди долини річки Єзуч, заплави та озера рибгоспу. Все це вранці або в вечері наповнюється гулом криків птахів. Не дарма на цих пагорбах люди оселилися ще тисячі років тому — недалеко знаходиться залишки давнього поселення.
Аби не людська байдужість і стихійні звалища, це було б одним із найгарніших місць відпочинку.
Дмитрівський гай
Одним із гарних місць є Дмитрівський гай. Тут збереглися вікові сосни та дуби, чудові березові проліски з зеленими луками по берегах річки.
Але знову ж таки все псують стихійні звалища та незаконна вирубка.
Старі будівлі по проспекту Червоної калини
Варто відвідати старі будівлі на пр.Червоної калини. У під’їзді за старими синіми дерев’яними дверима знаходиться атмосфера кінця XIX століття. На кшталт під’їздів у Львові чи Івано-Франківську. Ці будівлі пам’ятають одну з перших картин Малевича «Місячна ніч».
Однак, всередину можна потрапити тільки за згоди жильців. Заходити потрібно з двору.
