Конотоп.City продовжує знайомити читачів з твором Руслана Горового «Конотоп земля легенд». Це своєрідний роман з коротких історій про різних людей і різні життєві ситуації. Щотижня презентуємо одну історію.
Публікується зі збереженням авторської орфографії.
***
Жив у Конотопі Ваня. Ну не просто Ваня, а цілий льотчик-випробовувач. Но все одно його називали Ваня, бо хохмач був і з усіма вась-вась.
І от, вже під розвал совка самий, прилетіли курсанти нові чи то з Шрі Ланки чи з Індії, звідкілясь з далеких країн. Ну і Ваня їм понятно екскурсію проводив. І був там один, Ананда звали, чи шо? Вопщім в нього вдома там батько шишка якась дуже висока і інші майбутні аси неба перед чуваком заіскували і всі діла. А той ходив як павич. І Ваня вирішив провчить його.
Повів його на екскурсію, а там алейка біля общаг березова, і саме весна, то стоять банки біля дерев, сік набирається. Ваня з Анандою йдуть і Ваня каже мол а це наше національне дерево. Хочеш соку? Фреш. Пішли. Підводить до одного і тиче на банку.
Той взяв, ковтнув, і очі круглі стали. Ваня посміхається, тіпа шо, смачне? Той очима крутить і знову з банки ковть. Продай дерево, каже раптом.
Ну Ваня давай пояснювать, що такі дерева передаються в сім’ї від батька до сина в спадок. Типа отут на алеї його лише одно дерево, а інші то командного складу і сік з них вже нижчим по званню пити неможна.
Пішов Ананда в общагу, а Ванька друзів зібрав і розказав, шо зранку налив замість соку в банку самогона і тепер Ананда хоче купити самогонне дерево. Ну поржали всі, ділов то. А зрання з штабу з Чернігова по селектору Ваню звуть, мол шо там у вас син міністра дерево хоче якесь купить, а ви не продаєте?
Ну Ваня чесно розказав, шо пожартував, но армія це ж вам не кавеен. Сказали шоб рішив питання і дали дві години.
Ну шо? Ваня пішов викопав невеличку берізку, посадив в горщик, віддав Ананді і сказав, шо треба виростить і через п`ять років, а краще десять, буде такий сік шо кришу зриватиме.
Той так зрадів, шо за паросток і кинувши навчання полетів додому.
Вопщім скандал владнали, а шо там вже далі було невідомо.
Ваню, правда, після того стали дражнить березовим дилером. Но він не обіжався.
***
Придбати цю та інші книги Руслана Горового можна у видавництві «ТаТиШо»
