Конотоп.City продовжує рубрику «Look at me». Спілкуємось з містянами про їх одяг, шопінг та улюблені місця відпочинку.
Герой другого матеріалу — 25-річний конотопчанин Богдан Назаренко.
Де купує одяг
Речі частіше за все купую в інтернеті, взуття намагаюсь купувати, коли подорожую Європою. Десь раз на сезон з’являється щось нове у гардеробі.
Чим керуюсь, обираючи лук? Насправді, просто йду вздовж магазинів, наприклад у Lavina Mall, і, коли якась річ впадає в око, то я одразу приміряю та купую.
Найбільше у моєму гардеробі футболок та взуття. Останнього взагалі близько 25 пар.
Найдорожча річ, яку я собі купував — ланцюжок. Придбав його за 12 тисяч гривень. Про покупку не пошкодував. Більш того, я досі радію, що вирішив купити.
У секонд-хенди не ходжу, але ставлюся до них нормально. Просто я не з тих людей, які можуть стояти у черзі з сьомої ранку у дні завозів. Мені простіше знайти необхідну річ в інтернеті та не витрачати час на пошуки.
Не вважаю себе людиною, яка навіть просто цікаво одягається. Завжди віддавав перевагу спортивному одягу. Тільки коли став дорослішим, зрозумів, що потрібно урізноманітнити свій гардероб. Почав шукати для себе максимально комфортну альтернативу. Зупинився на сорочках та джинсах. Проте, взуття все одно ношу спортивне.
Наприклад, є три водолазки, одна з них мені дуже подобається, другу — порадили придбати, а третю подарували. Я буду носити ту, яку я найбільше люблю. А інші так і будуть лежати в упаковці. Коли зношу улюблену до непристойного вигляду, відкрию шафу й оберу іншу. І історія починається знову.
У що одягнений
Конотоп.City
Водолазку купив у звичайному магазині одягу. Не слідкую за брендами, їх назвами, ціною та популярністю. Головне, щоб я відчував себе комфортно.
Джинси з Lavina Mall. Не пам'ятаю, як саме називався магазин, де їх купив.
Кросівки Nike. Дуже зручні. Ношу, не знімаючи, вже два місяці.
Курточку забрав у друга. Він мені похвалився, що йому дружина курточку подарувала. А я дивлюсь, і вона на ньому не дуже круто виглядає, а мені — до душі. Запропонував купити йому іншу, а цю віддати мені. Зі словами «все для тебе, чувак, забирай», він погодився.
Годинник Casio. Обожнюю годинники зі сталевими ремінцями. Звичайно, коли потрібно виглядати солідно, то одягаю зі шкіряним ремінцем, а у повсякденному житті віддаю перевагу сталевому.
Про місто
Конотоп — це люди, які тут живуть. Стикаючись з людьми, після повернення з Європи, почав помічати лише негатив з їх боку. Відчуття якоїсь злоби, вони постійно незадоволені. Навіть, коли намагаєшся допомогти, добріші від цього не стають.
Місць сили у Конотопі у мене два — ментальне та фізичне. Фізичне — спортзал Strong, де з кожним разом стаю сильнішим. Ментальне — це кімната, в якій ми збираємося з моїми друзями й просто розмовляємо. Кожен раз, коли я виходжу з цієї кімнати, мені здається, що я став трохи розумнішим, ніж був.
Не можна сказати, що є місця, де мене можна знайти у конкретний час кожен день. З постійних локацій можу назвати — спортзал та алею у мікрорайоні «Порт».
