Конотоп.City запропонував декільком містянам згадати шкільні роки. Чи пам’ятають вони день, коли пішли у 1 клас. Що найбільше запам’яталось зі шкільних буднів. Хотіли б вони повернутися у ті часи та щоб побажали собі першокласнику.
Альона Данько, 30 років, бухгалтер
Закінчила 9 класів у ЗОШ №9 у 2003 році.
Перший дзвоник запам'ятався великим букетом квітів, привітною та щирою посмішкою вчителя. Також відчуттям чогось незвіданого та цікавого. Ще в цей день мій молодший братик пішов до садочка. Для нас це було подвійне свято.
Хотілось би повернутись на додаткові уроки математики. Їх вела наша класна керівниця. Було дуже цікаво та весело. Математику не дуже полюбляла. Але такі заняття робили її доступнішою й не такою страшною.
Побажання собі першокласниці: «Бажаю цікавих та корисних уроків. Не бійся труднощів та падінь, вони допомагають нам пізнавати світ з іншої сторони. Якщо кажуть, що це важко, то докладай більше зусиль, щоб досягти успіхів. Тобі все під силу! Ти молодчинка! Цікався не тільки шкільними предметами. Не бійся співати, адже це в тебе виходить дуже добре :) Легкого старту та високих досягнень! Я в тебе вірю!»
Марина Деряпа, 22 роки, адміністратор
Закінчила ЗОШ №9 у 2014 році
Дуже хотіла в школу, шалено. Чекала перший навчальний рік. На початку кожного літнього місяця питала у батьків: «Коли я піду в школу?». Пам'ятаю тільки лінійку, рюкзак у два рази більше ніж я, величезні банти й мамині сльози. Для неї це була велика подія.
За навчальні роки, я змінила три школи, не враховуючи переходу з молодшої в старшу. Спогади всі пов'язані тільки з останньої школою — ЗОШ №9. І причому найяскравіші й найкращі.
Дуже любила свою школу, кожен день проведений в її стінах був святом. Ніколи не забуду найкращу класну керівницю Ірину Анатоліївну Пасько. Також інших викладачів і свій улюблений, дружний і веселий 11-А. Щаслива, що завдяки інтернету, ми можемо спілкуватися й спостерігати за життям один одного. Буквально цієї зими була зустріч випускників, 5 років з випуску. Ми провели нереально хороший вечір.
Я б побажала собі більше впевненості. Не звертати уваги ні на кого, йти до своєї мети. Навіть тоді, коли в тебе ніхто не вірить. Цінувати кожен момент. Не витрачати сили на «заучування» предметів, які не до вподоби. Робити все із задоволенням. Адже за підсумком, головним у житті буде не те, які в тебе оцінки, а те, яка ти людина. А ще порадила б вчити іноземні мови.
Анастасія Ясинська, 25 років, приватна підприємиця
Закінчила Конотопську гімназію у 2011 році.
Пам’ятаю, усі дівчатка були у білих бантиках, а я відмовилась так йти. Тож мама зав’язала мені яскраво-рожевий, він був більший за мою голову.
Яскравий спогад про школу? Їх доволі багато. Якось усі разом готувались до першого концерту — довгі репетиції, перший вихід на сцену. Дуже хвилювались, не хотілося підвести класного керівника.
Собі порадила б, не засмучуватись через дрібниці, не витрачати свій час та сили на ті уроки, які не гратимуть ніякої ролі у подальшому житті.
