21 липня конотопці разом з усією Україною обиратимуть новий склад Верховної Ради на позачергових виборах. Наше місто разом із Шосткою, частинами Конотопського, Кролевецького та Шосткинського районів входять до 160-го виборчого округу. П'ять самовисуванців та шість кандидатів від партій претендують на те, щоб представляти наші інтереси в парламенті. Хто ці люди — розповідаємо у серії публікацій.
У першій — про те, що можна знайти кожен, якщо захоче витратити трохи часу. Всю інформацію шукали у відкритих джерелах. Ви дізнаєтесь, чому у списку не один «Слуга народу», кому зламали сторінку у Facebook, кому спалили заміський будинок, хто веде блог, а хто брав участь у зйомках телепередачі на 1+1.
Самовисуванці
Дмитро Аврамчук
Дмитро Аврамчук
Народився 19 серпня 1989 року у Києві, де нині й проживає. Має вищу освіту. На сайті ЦВК вказано, що він безпартійний, проте пов’язаний з «ПП “Слуга народу”».
Як пише Українська правда, сьогодні в Україні зареєстровано кілька десятків організацій з різними варіаціями слів «слуга народу» в назві. Це можуть бути приватні підприємства, громадські організації й навіть благодійні фонди. Цей феномен пов’язаний з тим, що партія «Слуга народу» зараз має найбільший кредит довіри.
Окрім короткої біографічної довідки на сайті ЦВК та кількох новин з іменами кандидатів-мажоритарників, більше жодних згадок про даного кандидата у мережі немає.
У Facebook знайшли лише одного Дмитра Аврамчука, який мешкає у Києві, але сторінка непублічна. Запит на додавання у друзі не прийняв, на повідомлення впродовж трьох днів так і не відповів. У депутати раніше не балотувався.
Ярослав Бондаренко
Ярослав Бондаренко
Народився у Німеччині, а нині мешкає на Київщині. Безпартійний пенсіонер, якому нині 41 рік. Має середню спеціальну освіту. Веде сторінку у Facebook. Нещодавно був у Конотопі, робив селфі на фоні пам’ятника Шевченку. Відвідував святкування річниці Конотопської битви в районі.
Бондаренко пише, що він — учасник подій Революції Гідності, доброволець батальйону спеціального призначення «Київ-2». Балотується до парламенту, бо «країні необхідне оновлення влади».
Є керівником благодійного фонду «Нове відродження». На сторінці організації йдеться, що вона допомагає учасникам АТО, підрозділам ЗСУ, Нацгвардії тощо.
Має персональний блог, пише на загальні політичні теми та про війну. Найпопулярніші публікації набирають від 20 до 82 тисячі переглядів. Сторінка блогу в Facebook має понад 3500 підписників. На кандидата, як на блогера, час від часу посилаються всеукраїнські медіа, зокрема сайт «Обозреватель».
У соцмережах критикує чинного президента Зеленського та партію «Слуга народу». Також публічно виступає з критикою проти міського голови Конотопа Артема Семеніхіна, який є його опонентом на виборах. Зокрема, звинувачує його у «здачі міста регіоналам».
До Верховної Ради балотується вперше.
Сергій Іванов
Сергій Іванов
На сайті ЦВК вказано, що він народився та мешкає у смт Новопокровка на Харківщині. Має середню спеціальну освіту, тимчасово не працює, безпартійний. Нині кандидату 26 років.
Веде сторінку в Facebook, де вказує, що мешкає у Конотопі, а останні п’ять років був на різних позиціях в зоні проведення АТО, ООС. Пише, що йде на вибори, бо потрібно змінювати політиків «старої генерації». Вважає, що перший крок у цьому напрямку люди зробили, коли обрали нового президента.
На початку липня робив відеозвернення, в яких нібито запрошував свого опонента Володимира Пилипейка на дебати на місцевий телеканал. Щоправда, публікації ці можуть бачити лише ті користувачі, які додали кандидата у друзі.
Згадок у медіа майже немає — лише інформація про балотування з посиланням на ЦВК. Про родину та політичний досвід у відкритих джерелах інформації також немає.
Ігор Молоток
Ігор Молоток
Чинний народний депутат від ОВК №160. Народився 4 червня 1967 року у Шостці. Успішно балотувався до Верховної ради двічі — 2012 та 2014 року як безпартійний самовисуванець, зараз пропонує свою кандидатуру втретє.
Має вищу освіту, одружений.
Активно веде сторінку у Facebook, має 5000 друзів і понад 4500 підписників. На ній висвітлює свою діяльність. Є частим гостем загальноміських заходів у Конотопі.
У місті працює його громадська приймальня. На сайті Верховної Ради вказується, що має чотирьох помічників, які працюють за трудовим договором на постійній основі, та п'ятьох помічників, які працюють на громадських засадах.
Громадський рух «Чесно» вказує на «позитивні» й «негативні» характеристики депутата. Серед «позитивних» — зразкова відвідуваність сесій та комітетів. А от «негативних» більше: двічі фігурував у антикорупційних розслідуваннях, 16 разів помічений у «кнопкодавстві». За даними руху, робив подарунки виборцям — продукти або послуги, квитки на розважальні заходи, які могли впливати на волевиявлення.
У Верховній раді 7 скликання до 27 лютого 2014 входив до фракції «Партія Регіонів». Потім майже рік був у депутатській групі «Суверенна європейська Україна». У наступному скликанні — у групі «Воля народу».
У лютому 2018 Молоток став одним із героїв розслідування програми «Наші гроші з Денисом Бігусом». Зазначається, що нардеп отримує компенсацію на оренду житла, хоча задекларував майже 20 мільйонів гривень заощаджень і має заміський маєток у селі Романків, Обухівського району, Київської області. Ще одна гучна стаття — нардепа помітили з годинником, який коштує річну зарплату обранця.
За інформацією аналітичного порталу «Слово і діло» Ігор Молоток виконав 45% обіцянок. Усього обіцянок нарахували 64, з них 28 — не виконано, 7 — у процесі.
Артем Семеніхін
Артем Семеніхін
Міський голова Конотопа. Народився 9 квітня 1982 року. Має вищу освіту, офіцер-психолог, 92 ОМБр Збройних Сил України, безпартійний. Брав участь в АТО.
З листопада 2015 року обіймав посаду міського голови. Після тривалого протистояння з депутатами міської ради влітку 2018 йому висловили недовіру. 5 липня цього року Сумський окружний адміністративний суд поновив Семеніхіна на посаді.
За тиждень до цього, вночі 27 червня, на кандидата у нардепи напали невідомі. Поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «замах на вбивство». Його шпиталізували з травмою голови та переломом шийного відділу хребта.
Відомий тим, що у 2017 році зірвав збори партії Віктора Медведчука «Український вибір». Також — ходив у Київ пішки, щоб зустрітись з Президентом Порошенком й віддати йому листа від конотопців.
Має сторінку у Facebook та понад 25 тисяч підписників. Регулярно записує відеозвернення. Деякі відео набирають кілька мільйонів переглядів, зокрема про резонансну ДТП у Конотопі за участі поліцейського авто. Його сторінку «Артем Семеніхін — міський голова Конотопа» із майже 100 тисячами підписників зламали під час першого туру президентських виборів й почали вести з неї антиагітацію. Наразі друга його сторінка з майже аналогічною назвою має вже понад 12 тисяч підписників.
Кого ведуть партії
Віктор Коваленко
Віктор Коваленко
Народився 1 січня 1961 року в селі Верхосулка Білопільського району Сумської області, нині мешкає у Сумах. Чинний депутат Сумської облради від партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», від якої й балотується до парламенту.
Має кілька вищих освіт: закінчив Сумський філіал Харківського сільськогосподарського інституту імені В.В. Докучаєва (1987), Сумський державний університет (2014), Сумський національний аграрний університет.
Має статус учасника бойових дій, брав участь в АТО. Є державні нагороди й почесні звання: медаль «За участь у бою», Почесна відзнака Сумської міської ради «За заслуги перед містом» ІІІ ступеня.
У передвиборчій програмі пише, що пішов на фронт добровольцем, був в окопах на передовій впродовж року.
Має сторінку в Facebook, у нього понад 3000 друзів. У соцмережі зазвичай пише привітання зі святами та ділиться інформацією про спортивні змагання з кікбоксингу серед юнаків.
Володіє 50% від загального капіталу ТОВ «Ровел Капітал». За даними Youcontrol, компанія має 197 видів діяльності та податковий борг.
У медіа у якості депутата його не згадують, натомість пишуть як про учасника бойових дій та директора Спілки ветеранів АТО. Його ім’я та прізвище зокрема фігурувало у матеріалі 2018 року про суперечки навколо будівництва Алеї Героїв у Сумах.
Наталія Обуховська
Наталія Обуховська
На сайті ЦВК вказано, що кандидатка проживає у Шостці, має вищу освіту, тимчасово не працює. Висувається від партії «Соціальна справедливість». У програмі називає себе «людиною з народу» й вказує, що країні потрібні нові обличчя у владі.
Має сторінку у Facebook, на якій вказує, що вона ведуча, режисер та веде церемонії. Дружить у соцмережі із понад 3800 користувачами. Вказує, що заміжня, має дітей.
В Youcontrol йдеться, що Наталія Обуховська є уповноваженою особою громадської організації «Культурно-громадський центр «Небайдужі».
На шосткинському сайті у 2017 році писали, що Ростислав й Наталія Обуховські разом із дітьми брали участь у зйомках телепередачі «Життя без обману». Подружжя називають відомими у місті режисерами та ведучими. Декілька разів влаштовували у Шостці «Арт-пікнік» з батлом вареників, вогняним шоу та іншим. Іншої інформації у медіа ми не знайшли.
Інна Пащенко
Інна Пащенко
Мешкає у Конотопі, балотується від політичної партії «Об’єднання «Самопоміч». Народилася 4 квітня 1968 року в селі Новоселівка на Конотопщині. Заміжня, має двох доньок. Наразі є депутаткою Конотопської міської ради, деякий час була заступником міського голови. Повноваження склала.
Активно веде сторінку в Facebook, має там понад 4000 друзів. У минулому працювала редактором газети, час від часу висловлюється на актуальні для міста теми. З актуального — проводила власне дослідження, чому у Конотопі іноді дуже смердить.
У якості депутата міської ради та заступника міського голови неодноразово давала інтерв’ю та коментарі медіа: про подорожчання вартості проїзду, про льодову брилу-вбивцю, про ремонт реанімаційного відділення ЦРЛ тощо. У 2017 вона критикувала діяльність міського голови Артема Семеніхіна, у 2019 — секретаря міської ради Тетяни Сизон.
Володимир Пилипейко
Володимир Пилипейко
Кандидат від політичної партії «Опозиційна платформа — За життя». Народився й мешкає у Шостці, має вищу освіту, працює директором приватного підприємства.
У передвиборчій програмі, серед іншого, пропонує надати автономію Донбасу та відновити торговельно-економічні зв’язки з Росією. Виступає за позаблоковий статус України й «можливість навчатися рідною мовою».
Є чинним депутатом Сумської обласної ради. Обирався від «Опозиційного блоку», але наразі безпартійний. Закріплений за містом Шостка, Конотопським, Кролевецьким та Шосткинським районами.
Згідно із декларацією про доходи за 2018 рік, одружений, має трьох дітей.
В медіа про нього пишуть: щось сказав, щось зробив. Критикує владу, спрямовує кошти кудись у якості депутата. Серед скандального — у лютому 2017 хтось спалив його заміський будинок. Кандидат називав це «політичною розправою».
2 липня Пилипейко приїхав у Конотоп, але його прогнали представники Національного Корпусу та громадської організації «Спілка ветеранів АТО за незалежність України»
Має особисту й публічну сторінки у Facebook. На них публікує звіти з зустрічей із людьми. У липні кілька разів був у Конотопі, про що також звітував.
Тетяна Сахнюк
Тетяна Сахнюк
23 річна кандидатка від партії «Слуга народу», хоча сама безпартійна. Народилася на Полтавщині. Мешкає у Сумах. Має вищу освіту, тимчасово не працює.
З 2017 року заступник голови Української молодіжної ради. 2018 рік — фахівець у відділі договорів та забезпечення Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка.
На сайті Сумської міської ради її ім'я вказане у списках членів молодіжної ради при Сумському міському голові.
Веде сторінку у Facebook, у неї майже дві тисячі друзів. Нещодавно приймала челендж від Зеленського — цитувала улюблену статтю з Конституції України.
В медіа про неї пишуть небагато — про те, що така кандидатка є. 6 липня була з візитом у Конотопі, про це писали у міських спільнотах у Facebook.
Олена Чанцева-Коваленко
Олена Чанцева-Коваленко
Кандидатка від політичної партії «Європейська Солідарність». Народилася 19 липня 1984 року в селі Миронівка Шосткинського району. Секретар Шосткинської міської ради. Вища освіта.
На сайті громадського руху «Чесно» пишуть, що у 2014 році балотувалася до Верховної Ради 8-го скликання від «Всеукраїнського аграрного об’єднання «Заступ». У 2015-му — до Сумської обласної ради 7-го скликання від БПП.
Має сторінку у Facebook та понад 500 підписників. У минулому працювала журналісткою на телеканалі Акцент.
В медіа про неї інформації небагато. Нещодавно брала участь у дебатах на обласному телебаченні, її опонентом виступила Інна Пащенко.
