Століття тому у Конотопі проживало 65 427 осіб. Діяли 170 промислових, 239 торговельних закладів та 5 церков. Працювали 304 рознощики. За матеріалами історико-краєзнавчого дослідження Шаміля Акічева «Памʼятні дати з історії Конотопщини» виокремили найбільш значущі події столітньої давнини, які відбувалися в нашому місці.
Адміністративно-територіальна реформа та відкриття нових установ
Навесні 1923р в ході адміністративно-територіальної реформи Конотопський повіт перейменовано у Конотопський округ, до якого увійшло 15 районів.
Для збирання і охорони архівних документів округу в Конотопському оргвиконкомі створена посада інспектора з архівних справ губернського архіву.
Цього ж року була створена Конотопська окружна інспектура народної освіти.
А в залізничному розпліднику при станції Конотоп у серпні була відкрита метеостанція, начальником якої до 1930р був Михайло Кудлай.
Нестача лікарів та відкриття тубдиспансеру
У Конотопі діяла поліклініка, в якій працювали 6 лікарів різних спеціальностей. У ній щодоби видавали приблизно 80 лікарських засобів. Не вистачало лікарів, які спеціалізувалися на вушних та горлових хворобах. Була також окрема поліклініка, де надавали допомогу пацієнтам із шкірно-венеричними хворобами.
Влітку цього ж року відкрився і туберкульозний диспансер. За добу робітничу поліклініку в відвідували 130-150 осіб. На стаціонарному лікуванні перебували в середньому 15 осіб на місяць.
100 років тому жінок у Конотопі було більше, ніж чоловіків
За результатами міського перепису населення у Конотопі проживало 31 097 чоловіків та 34 330 жінок.
Промисловість та поширення державних облігацій
У травні-червні для зміцнення та розширення Конотопського механічного заводу були закриті Кролевецький та Середино-Будський мехзаводи. Усі їхні активи передали Конотопському заводу. Крім того, уряд виділив на його реконструкцію 8 тис.крб.
Також у травні відбувся І тираж Державної виграшної золотої позики, облігації якої посилено розповсюджувалися серед мешканців Конотопщини.
Гастролі театралів та ліквідація безграмотності
У червні у міському саду показали спектакль ансамблю українських артистів Чернігова за п’єсою В.Винниченка «Гріх». Його переглянула 1 000 глядачів.
А в серпні у Конотопі з гастролями побував колектив Київської комічної опери З.Тураєвої, який виступав із спектаклями в приміщенні театру (сьогодні в цій будівлі розташована ДЮСШ).
Восени 1923 року на рівні держави був прийнятий наказ про обовʼязкове навчання грамоті допризовників. У зв’язку з цим кількість лікнепів у Конотопі збільшилась до 7. У них навчалися 152 учні.
Музею передали канапу, на якій відпочивав Тарас Шевченко
У листопаді 1923 року Конотопський краєзнавчий музей, який знаходився тоді в будівлі земської управи (сьогодні — територія заводу «Червоний металіст»), отримав старовинну канапу (диван). Її цінність у тому, що на ній сидів Тарас Григорович Шевченко, зокрема, в той період, коли перебував на Конотопщині.
Колись цей предмет меблів належав родині Лазаревських. Саме в їхній родинній садибі в с.Гирявка за два роки до смерті — у серпні 1859р. — і гостював український Кобзар.
На зберігання до музею канапу передала Катерина Лазаревська. Диван і досі знаходиться у виставковій залі міського краєзнавчого музею.
Власника млина засудили за знущання над робітниками
1 квітня 1923 р був притягнутий до суду власник млина в Конотопі на прізвище Гуревич за експлуатацію робітників, відсутність їхньої реєстрації та примусову надурочну працю.
