Майже чотири десятиліття 27 вересня відзначається Всесвітній день туризму. Це свято кожного, хто хоча б раз відчув себе мандрівником, вирвавшись зі щоденної суєти на берег річки, до лісу, в поле чи в інші місця, якими так багата наша земля.
І, звичайно ж, це свято тих, хто допомагає оволодіти чудовим видом відпочинку. А в деяких його різновидах – ще й захоплюючим видом спорту, який полюбляють тисячі людей у всіх куточках земної кулі. Серед них – Ігор Миколайович Хвостов. Професійне свято для нього майже співпадає з Днем народження, тому цей матеріал – своєрідне вітання з обома святами.
Ігор Хвостов народився 29 вересня 1970 року в с.Підлипне. Після закінчення Конотопської школи № 1 у 1987 р. вступив на географічний факультет Київського державного університету імені Тараса Шевченка. Здобувши вищу освіту за фахом «географія і туризм», повернувся працювати до рідного міста.
Викладав географію в середній школі № 7, поєднавши з 1993 р. роботу вчителя та керівника гурткової роботи станції юних туристів. Через два роки зрозумів, що його справжнє покликання – туризм і зосередився на роботі в СЮТур.
Чемпіонат області зі спортивного туризму серед працівників освіти. Перший праворуч Ігор Хвостов. Світлина 2010р.
Туризмом Ігор захопився, ще навчаючись у 9 класі загальноосвітньої школи. «Подобається поєднання спорту й мандрівки», — так він пояснює вибір свого захоплення, яке потім стало справою всього життя. На СЮТур Ігор Миколайович керує переважно гуртками пішохідного туризму, хоча за два десятиліття роботи на станції йому доводилося займатися практично всіма видами туризму.
Робить він це напрочуд успішно – вихованці І.М.Хвостова систематично посідають призові місця на обласних змаганнях, брали участь у Всеукраїнських, а про перемоги у міських зайве й говорити.
«Працюючи в кожному гуртку, — наголошує Ігор Миколайович, — я щоразу керувався принципом, який вважаю основним в туризмі: основа всієї туристичної діяльності — це похід. Намагався щороку з кожним гуртком здійснювати кілька невеликих тренувальних походів по Конотопському району. Це одно-, дво- та триденні походи, що мають на меті різні туристичні завдання, основне з яких саме і полягає у проходженні маршруту. З найбільш досвідченими і підготовленими гуртківцями беру участь у Всеукраїнському чемпіонаті зі спортивних походів учнівської молоді. У таких змаганнях беруть участь тільки спортивно-туристичні походи третього ступеня та категорійні. Були здійснені категорійні пішохідний та водний походи, а також третьоступеневий велосипедний територіями Сумської і частково Чернігівської областей. Всі ці походи стали лауреатами обласного етапу Чемпіонату України зі спортивних походів учнівської та студентської молоді, гідно представили Сумську область та Конотопську СЮТур на Всеукраїнському етапі».
Вихованці гуртка «Пішохідний туризм» на Баницькому родовищі. Перший праворуч Ігор Хвостов. Світлина 2013р.
Для декого з вихованців відвідування гуртка було лише етапом, для інших – захопленням на все життя. Та й сам І.Хвостов і сьогодні підтримує форму – входить до складу збірної області зі спортивного туризму. У його активі – ІІІ місце у складі збірної Сумщини на Всеукраїнських змаганнях працівників освіти і науки. Також діяльність Ігоря Миколайовича відзначена низкою грамот – як обласного, так і міського рівня. Сьогодні основним місцем роботи І.М.Хвостова є Соснівський освітній комплекс "ліцей-заклад дошкільної освіти" імені Анатолія Шульги. Проте своєму захопленню він не зрадив – продовжує навчати дітей азам туризму.
Додати до згаданої розповіді можна лише слова колишнього колеги. «Ігор Миколайович, — говорить про нього Володимир Очкасов, який кілька років очолював СЮТур, — справжній фанат (у найкращому розумінні цього слова) туризму. Можливо, для когось це й дивно, але він намагається завжди ходити пішки, принципово не користуючись громадським транспортом.
Категорійний похід по Сумській області. Керівник І.М.Хвостов (перший ліворуч).
Я й сьогодні з приємністю згадую туристичний похід до села Бочечки, який десь у 1995 р. здійснили вихованці СЮТур разом зі мною та І.М.Хвостовим. Ми познайомилися з ветеранами війни, знайшли партизанську землянку, грали з місцевими школярами у футбол та волейбол. Крім усього – цей похід став чудовою ілюстрацією кращих педагогічних якостей та туристичної майстерності Ігоря Миколайовича».
