Кажуть, що у своїй Вітчизні пророків немає. Саме цей вислів приходить на думку, коли, знайомлячись із біографією видатної людини, зустрічаєш у графі «місце народження» знайомі з дитинства назви. Яскравим свідченням тому є Роман Арраго. Здібності цієї людини вражали і ставили в безвихідь всіх, кому довелося бачити його мистецтво. «Геній калькуляції», «чарівник обчислень», «диво природи» — так писали про нього, і в цьому не було анінайменшого перебільшення.
Прізвище Арраго стало псевдонімом Романа Семеновича Левітіна. Він народився 18 вересня 1883 р. у Конотопі у небагатій і багатодітній єврейській сім'ї. Арраго згадував: «Я вже з дитинства виявляв велику схильність до всякого роду обчислень, любив маніпулювати цифрами і завжди прагнув обчислювати в думці».
Роман Арраго
Закінчивши Роменське реальне училище, хлопець виїхав за кордон, до Парижа. Наш земляк став студентом математичного факультету Сорбонни. Якось він отримав від професора Нойберга завдання - підготувати проект мостової арки. Його товариші, які отримали аналогічні завдання, розпочали роботу, а стіл Арраго був порожній. Професор здивувався і запитав, чому він не приступив до роботи. Наш земляк відповів, що він зробив усі обчислення в думці.
Перевіривши розрахунки і упевнившись, що студент не зробив жодної помилки, професор сказав те, що незабаром зробило вирішальний вплив на подальшу долю Арраго:
- Слухайте, та ви самі не розумієте, що Ви є. Та якщо у вас така голова, навіщо Вам диплом інженера? Ідіть на сцену... Показуйте себе зі сцени... Вона Вам дасть у сто разів більше, ніж будь-яке місце інженера! Сцена і лише сцена!..
Порада професора спочатку збентежила Арраго: йому хотілося бути інженером або ученим, а тут звольте потішати нудьгуючих глядачів. З іншого боку, втома від тьмяного животіння у чужих містах, чужих країнах, відсутність певних перспектив змусили Арраго серйозно задуматися.
Дебютував Арраго 23 листопада 1908 року у Брюсселі на естраді модного театру «Скала». З того дня Арраго на довгі роки став артистом естради. Ангажементи сипалися на нього як з рогу достатку. Арраго об'їхав багато великих міст Англії, Іспанії, Італії, Німеччини, Австрії, Голландії. Побував навіть у Алжирі. Потім отримав запрошення на гастролі до Аргентини і Бразилії. Сім місяців продовжувалося турне Новим Світом. Арраго повернувся до Європи в ореолі всесвітньої слави!
Виступ Р.С.Арраго
Був випадок, коли Арраго довелося вступити у змагання з арифмометром найкращої марки. Це відбулося у Берліні. І при зведенні чисел у квадрат він випередив свого механічного суперника на вісім секунд. І на батьківщині артиста-математика чекав приголомшливий успіх. Газети пістрявіли заголовками: "Людина-загадка", "Диво природи", "Незбагненний феномен". За лічені секунди Арраго зводив у квадрат і куб десятизначні числа, добував з цих чисел корені, зрозуміло, не користуючись ні олівцем, ні крейдою. Він ішов за куліси, а його асистент записував на двох чорних дошках високі стовпчики шестизначних чисел, названих публікою. Повернувшись на сцену, артист-математик кидав швидкий погляд на стовпчики, за секунду складав числа на кожній дошці і називав різницю отриманих сум. Потім (майже не замислюючись) зводив у квадрат чотири шестизначні числа, запропоновані глядачами, і всі результати підсумовував. Все це у стрімкому темпі. Закінчивши підрахунок, він викрикував сім проміжних результатів і восьмий остаточний.
Декілька чоловік з публіки поволі перевіряли підрахунки артиста на папері. Зал вибухав громом оплесків, коли всі переконувалися, що відповіді вірні! Мало того, Арраго тримав у пам'яті всі числа, якими оперував під час сеансу, і повторював їх наприкінці. А таких чисел набиралося від 50 до 75. Вражало глядачів і те, як миттєво Арраго визначав день тижня, коли йому називали рік, місяць і конкретне число. Для цього теж потрібно було зробити у думці непростий розрахунок.
Арраго виступав у Одесі і Харкові, Миколаєві і Херсоні, Мінеральних Водах і Баку. Його роль на сцені була неймовірно важкою. Дехто, бажаючи розважитися, свідомо давав нашому земляку помилкові числа (наприклад, добування кореня без залишку). У такі хвилини мозок математика працював зі скаженою напругою. Він втомлювався до знемоги. Нарешті, викривав провокатора. Але чого це йому коштувало! А коштувало це одного разу втрати свідомості і запалення мозку.
Могила Р.С.Арраго
Лікарі, у тому числі і академік Бехтерєв, який відвідав його, радили не зловживати обчислювальними операціями, наголошуючи, що інакше справа може закінчитися погано. Та воно, власне, погано і закінчилося. 29 листопада 1949 року після чергового виступу наш земляк помер прямо за кулісами від крововиливу в мозок. Йому було 66 років.
Багато учених замислювалися над феноменом артиста, який маніпулює без олівця і паперу величезними числами. Деякі вважали його просто спритним фокусником, інші вбачали в цьому несвідомий рефлекторний процес. Мабуть, ні ті, ні інші не мали рації. Лише тренування пам'яті у такій роботі було б дуже мало. Все це обумовлювалось природженими здібностями, людським інтелектом, доведеним до вищого ступеня досконалості.
