27 липня Помісний собор Православної церкви України підтвердив перехід на новий календар. Це рішення раніше було схвалене Архієрейським собором і означає, що дати святкування частини православних свят з 1 вересня 2023 року в Україні, вперше більш ніж за сто років, будуть збігатися з цивільним календарем.
Багато прихильників такого переходу вважають, що ця зміна віддалить країну від «радянського» минулого і наблизить до «західної» цивілізації. Противники стверджують, що це навʼязування чужої українцям культури. Такі переконання іноді витікають з хибного уявлення, що православні служіння відбуватимуться за григоріанським календарем і повністю залежатимуть від церкви «західного» обряду.
Насправді запропонована зміна має привести до переходу церкви на новоюліанський календар, що вже було зроблено більшістю православних церков «східного» обряду протягом останніх ста років. Ще у 1923 році на Конгресі православних східних церков, що був скликаний Вселенськими Патріархатом. На ньому було вирішено запровадити церковний календар, який мав бути точніший за своїх попередників. Його розробив сербський астроном Мілутін Міланкович, намагаючись усунути недоліки як «старого» (юліанського, за якими жили православні церкви) так і «нового» (григоріанського, який є міжнародним стандартом, яким користуються католицькі церкви, а також ми з вами у повсякденному житті) календарів.
Попри те, що за новим календарем звичне для православних святкування Різдва Христового 7 січня тепер переноситься на 25 грудня, саме останню дату багато століть вважали правильною. Перші згадки про неї, як про день народження Христа, сягають 354 року, а на Вселенському Соборі 431 року в Ефесі, вона була затверджена, як офіційна.
До початку XX століття території під владою Російської Імперії використовували Юліанський календар навіть у повсякденному житті. Це викликало складності та суперечності під час взаємодії з більшістю цивілізованого світу, який ще з 1582 року поступово переходив на григоріанське літочислення. У лютому 1918 року на григоріанський календар перейшла спочатку Радянська Республіка, а потім й УНР. Так григоріанський календар повністю увійшов в цивільне життя сучасної України. Однак РПЦ, що на той час “поглинула” Київську метрополію, через небажання приєднуватись до рішень православного Конгресу, так і продовжила використовувати старий юліанський календар. Це мало наслідком перенесення святкування Різдва (і свят, що пов’язані з сонячним календарем) на 13 днів.
Георгій Коваленко, протоєрей, телеведучий та просвітник: «Тепер всі свята, що обраховуються від нового року за церковним обчисленням (1 вересня — прим. О.Г.), будуть зміщені на 13 днів, але події, прив’язані до Великодня, як і сам Великдень, не зміняться. Це повʼязано з тим, що Пасхалії однаково обраховують майже у всьому православному світі».
Особливістю перехідного 2023 року є те, що памʼятний день «Усікновення голови Іоана Хрестителя», за новим стилем, мав бути 29 серпня, але через те, що в цей день за «старим» календарем справляється «Перенесення Нерукотворного образу», а їх ритуали подекуди суперечливі, Усікновення було вирішено змістити на один день і відслужити 30 серпня.
Більш тривалою своєрідністю цього переходу є збереження за кожною окремою парафією право тимчасово використовувати “старий” календар. А отже, теоретично можлива ситуація, коли в одному місті можуть бути храми, які будуть вести служби за різними календарями й відзначати одні й ті самі свята у різні дні.
Павло Кузь, настоятель конотопського Собору Різдва Пресвятої Богородиці: «Ми будемо переходити на новоюліанський календар, але на випадок, якщо хтось з парафіян не звикне до нових дат, будемо пояснювати чому це робиться після або до звершення молитов у соборі».
Отже, за новоюліанським календарем православні свята тепер будуть відзначатись трохи раніше:
- Усікновення — 29 серпня (з 2024 року)
- Воздвиження — 14 вересня,
- Покрова — 1 жовтня замість 14 жовтня,
- Введення в храм — 21 листопада,
- День Святого Миколая — 6 грудня замість 19 грудня,
- Різдво - 25 грудня замість 7 січня,
- Обрізання — 1 січня,
- Водохреще — 6 січня,
- Стрітення — 2 лютого.
