Конотоп.City продовжує рубрику «Мої гроші» і з’ясовує, як влаштований бюджет представників різних професій. У новому випуску Владислав Харченко — DJ Hunter розповідає про особливості роботи, виступи у столичних клубах та основні витрати.
Як стати діджеєм
Владислав Харченко
Це була моя мрія — навчитися грати на професійному обладнанні діджея. Коли тільки почав, було дуже важко. Потрібно мати спеціальні навички: гарний музичний слух, хороший смак у музиці. Діджей повинен відчувати танцпол, бути активним, намагатися передати позитивний настрій іншим.
Діджей відповідає за музичний супровід усього вечора чи ночі. Для цього він зводить треки, тобто робить з великої кількості композицій один сет. У діджея повинна бути величезна музична база, щоб підібрати композиції під різні формати клубів і певний контингент людей.
Для роботи потрібен діджейський пульт: мікшер, ліва та права деки [дека — програвач треків] Чим новіша апаратура, тим більше дивовижних речей можна творити. Можна грати з контролера — для цього потрібен ноутбук і програма. Треки є у вільному доступі в інтернеті. Звичайно, є платні підписки з ексклюзивними треками, але рано чи пізно їх можна знайти. На пошук декількох хороших треків йде день.
Зараз вже маю два роки стажу в цій професії. Встиг спробувати себе в ролі запрошеного гостя у багатьох закладах Конотопа.
Особливості роботи
Останнім часом працюю у місцевому клубі «Конотопська відьма» — це робота вночі. Можу грати з десятої вечора до четвертої чи п'ятої ранку. У середньому, це шість-сім годин роботи. Якщо мене запрошують, як спеціального гостя, тоді сет триває дві-три години. Час виступу завжди попередньо обговорюється.
Під час виступів клуб пригощає напоями та їжею. Якщо запрошують хедлайнером [основним виконавцем — ред.] шоу в інше місто, то підвозять з вокзалу, у клубі можна замовити будь-що з меню, компенсують витрати на дорогу.
Найбільше сподобалось виступати у кролевецькому клубі «GOLD». Там мене зачепив прийом, простота в людях і, звичайно ж, повний танцпол. Також круто було у столичному «TOOTSIE».
Працювати не завжди легко. Бувають різні конфузи з апаратурою, п’яні люди у клубі. Коли їдеш виступати в інше місто, найважче — це дорога. Без кумедних моментів — ніяк, але вони більшою мірою особисті.
Дохід
На тиждень маю два-три виступи. Працюючи тільки в одному клубі, можна заробити в місяць від 4000 до 6000 гривень. Проте, якщо виїжджати в інші клуби, то за двогодинний сет можна отримати 1000-1500 гривень.
Намагаюся працювати не тільки у Конотопі, часто їжджу в Київ. Плачу лише за проїзд, а проживання та харчування безкоштовне. Якщо добре працювати, то за дві-три години вночі легко можна заробити 3000 гривень.
Якщо додати доходи з моїх виступів у Конотопі та поїздок, то виходить приблизно 12 000 гривень. Я працюю на перспективу, намагаюся втілити мрію в реальність. Хочу, щоб ця робота дала можливість купити машину, квартиру, а з часом — утримувати сім'ю.
Витрати
Сказати точну суму витрат за місяць — важко, адже буває по-різному. На квартиру приблизно витрачаю 1000 грн. За комуналку влітку — 700 грн, зимою — 2200-2500 грн. На їжу йде приблизно 2000 грн.
Кожні два тижні купую речі, це приблизно 3000-4000 грн. Мені хочеться бути на стилі. Майже завжди скуповуюсь в інтернеті. Дуже рідко можу придбати футболку, бомбер чи кофту в одному з місцевих магазинів.
На проїзд до Києва витрачаю 150 грн (раз на місяць в обидві сторони), а от по місту — десь 400 грн.
Розваги — це прогулянки по місту, кафешки, клуб. В середньому витрачаю на це близько 1000 грн.
Іноді бувають витрати на музичне обладнання — від 750 грн до 1500 грн.
Фото на головній: з архіву Владислава Харченка
