Робота руками приносить не лише задоволення, а й допомагає зняти психологічну напругу. В цьому впевнена майстриня з Конотопщини Валентина Івашко, яка є керівницею любительського об’єднання «Самоцвіт» з образотворчого мистецтва та керівником гуртка Клубу за інтересами «За покликом душі». Про творчість Валентини, зацікавленість дітей в образотворчому мистецтві та допомогу захисникам Валентина Івашко розповіла Конотоп.City.
Любов до творчості
Валентина Івашко, яка нині є керівницею любительського об’єднання «Самоцвіт» та керівником гуртка Клубу за інтересами, мала потяг до творчості з самого дитинства. Вона згадує, що малювала з самого дитинства і в шостому класі олівцем намалювала усіх вчителів Дубов’язівської школи. Дізналася про художню школу вона з районної газети. За словами майстрині, вона подобалася викладачам, бо ставилася до роботи дуже завзято. «Їм було дуже цікаво за мною спостерігати», — згадує вона.
Робота Валентини ІвашкоФото: Facebook
Потяг до творчості не виник просто так, адже пані Валентина виросла в творчій родині, її мама дуже добре вишивала. Деякі її роботи ще залишилися.
Варто зазначити, що зараз у Конотопському міському краєзнавчому музеї представлені роботи Валентини та її родини. Ті, хто вже відвідав виставку могли подивитися її вишиванки та рушник, вишитий килим її свекрухи, ткацькі рушники її мами.
Валентина Івашко є лауреатам премії Гран-Прі II Всеукраїнського двотурового конкурсу мистецтв (2023 р) з образотворчого мистецтва та стипендіаткою голови Сумської ОВА. Окрім цього, у майстрині були дві персональні виставки в Краєзнавчому музеї та виставки в Києві та в Сумах та за межами України — у Франції, Польщі, Німеччині, США та інших країнах.
Інтерес до творчості залежить від вчителя
Любительське об’єднання «Самоцвіт» спеціалізується на образотворчому мистецтві. Пані Валентина навчає дві групи дітей. Вона впевнена, що цікавість дітей до занять загалом, та до образотворчого мистецтва, залежить лише від керівника, від того наставника, до якого прийшли діти.
«Звичайно треба, щоб були деякі схильності до творчості, але без бажання нічого не вийде», — вважає вона.
Пані Валентина поділилася, що у неї немає можливості взяти на навчання багато дітей і часто батьки і діти чекають, коли звільниться місце.
«У старшій групі зараз займають дев’ять дітей, а в меншій група — 17, хоча стільців лише 12. Витягуємо лавочку з музейної кімнати і сідаємо займатися. Забираємо стільці навіть біля комп'ютерів. Ми завжди попереджаємо, що під час заняття ніхто не має ходити в бібліотеку, бо у нас немає місця», — ділиться вона.
На заняттях діти малюють на полотні, з натури, освоюють графічний малюнок, вчаться малювати портрети, рослин та інше.
Коли Конопщина була окупована Валентина не склала руки і сама придумала онлайн-програму «Малюйте з нами» у Facebook. Спочатку вона зняла три відео уроки з малювання, які були у відкритому доступі для всіх бажаючих, а згодом змінила формат та почала викладати фотоуроки.
«Мені вдалося залучити до малювання не лише дітей, а й дорослих. Це було як пігулка, яка всіх змусила на деякий час переключитися від війни. Мені люди пропонували, щоб я і далі це проводила. Але коли я вийшла вже денно працювати, я просто не змогла вести все», — пригадує Валентина.
За словами Валентини, не дивлячись на військові дії в минулому році у дітей було бажання та сили займатися творчістю та навіть зайняти призові місця на різних конкурсах.
Поєднання творчості та благодійності
Друге дітище пані Валентини – це Клуб за інтересами, який спеціалізується на декоративно-прикладному мистецтві. У і рамках цього клубу Валентина має декілька груп — молодші та старші діти та група людей похилого віку. На щотижневих заняттях, які проходять у вівторок (діти) та четвер (люди похилого віку), учасники гуртка роблять різні вироби. Але, за словами Валентини, у них немає обмежень щодо робіт і вони можуть виготовляти все, що стосується домашнього декору і вжитку.
Валентина згадує, що коли почалася війна, вони вирішили не стояти осторонь, а допомогти тим, чим можуть. Все почалося з ліпки вареників та пиріжків, потім майстрині розібралися як виготовити окопні свічки. За весь час вони виготовили більше 200 окопних свічок та разом з дорослими зв’язали більше 170 пар носків.
«До цього були залучені і дорослі і діти. Діти були захоплені, що допомагають нашим військовим, нашим захисникам. Також це допомогло людям похилого віку, бо вони як правило самотні, а так були зайняті роботою», - розказує вона.
Не дивлячись ні на що, пані Валентина та її вихованці продовжують допомагати захисникам. Вони вже сплели приблизно 90 килимів для сидіння та маскувальні сітки. Крім того, з дітками вона намалювала волонтерські будиночки, які поставили в двох магазинах, для збору коштів.
Валентина розказала, що спеціально пішла до селищній раді та взяла список, які захисники з громади зараз захищають Україну, зв’язалася з їх рідними, щоб дізнатися про їх потреби, та в разі необхідності допомогти.
«Звичайно, хотілося б більше допомогти. Я розумію, їм потрібні, наприклад, тепловізори, це саме необхідне, бо це зберігає їхнє життя, але такої суми ми не зберемо. Але допомагаємо,чим можемо», — сказала вона.
