Все частіше в інформаційному просторі України обговорюється ймовірність використання ядерної зброї росією для прориву оборони Українських військ. Попри те, що за оцінками військових експертів, можливість використання тактичної або стратегічної ядерної зброї дуже малоймовірна, повністю виключити таку загрозу неможливо.
Наслідки ядерного удару залежать від низки факторів: потужності боєголовки, висоти, на якій активовано заряд, та характеру місцевості. В ході військових випробувань і практичних застосувань було визначено, що найбільшої ефективності заряд досягає під час підриву на висоті, тоді вибухова хвиля має найбільші руйнування. Місце підриву називається епіцентром, саме від нього здіймається всім відомий «ядерний гриб». У випадку підриву на землі вибухову хвилю суттєво поглинають нерівності рельєфу або будівлі. Уражаюча дія ядерної зброї зазвичай розподіляється наступним чином:
- ударна хвиля - 50%;
- світлове випромінювання - 35%;
- радіоактивне забруднення - 10%;
- проникаюча радіація та електромагнітний імпульс - 5%.
Таким чином, 85% енергії розподіляється у перші хвилини вибуху ядерного снаряду. Далі у дію вступає радіаційне випромінення. А отже, стратегії виживання під час ядерної атаки розділяються залежно від того, чи застав вас вибух зненацька або у вас був час (хоча б 5-10 хвилин), щоб сховатись в укриття.
Що відбувається після ядерного вибуху
У момент аварії, підриву боєприпасу, відбувається одноразовий сплеск іонізуючого випромінювання, що впливає на живі тканини. Проникаюча здатність радіації різна, що, до речі, враховано при конструюванні лічильників Гейгера, щоб досягти максимальної чутливості на той чи інший вид променів.
Альфа-випромінювання не проникає у поверхню шкіри глибше, ніж на один міліметр, тому можливий лише опік. Гамма-випромінювання пронизує людину наскрізь і може радикально пошкодити структуру ДНК.
Через 24 години після вибуху радіоактивність зменшується майже в 1 000 000 разів. Продукти ядерної реакції, довго не живуть, швидко розпадаються, — це покаже вимірюючий радіацію дозиметр. Вплив мають і атмосферні чинники. Вітер переносить радіоактивні опади на десятки та сотні кілометрів від зони ураження, хоча основне забруднення спостерігається у десятикілометровій ділянці від епіцентру.
Органи людського тіла відрізняються вибірковою здатністю до накопичення:
- у нирках — цезій;
- у кістках — стронцій;
- у щитовидній залозі — радіоактивний йод;
- у репродуктивних органах — плутоній.
Розрізняють зовнішнє та внутрішнє опромінення Різниця полягає у місцезнаходженні джерела: за межами тіла або всередині нього. Внутрішнє джерело суттєво небезпечніше – людина фактично «носить» опромінення із собою цілодобово. У разі аварії, смертоносні радіонукліди потрапляють у тіло людини з повітрям, водою, їжею, через пошкодження шкіри, рани та природні пори.
Базові принципи захисту від радіації
1. Екран. Це може бути укриття, стіна, бомбосховища, одяг – чим товстіший, тим краще.
2. Відстань. Зрозуміло, що чим далі від місця вибуху, тим більше шансів вижити та врятуватися. Хоча, знову ж таки, все залежить від потужності.
3. Час. Чим менший вплив, тим краще.
Головна порада під час атаки будь-якого типу – ніколи не ігнорувати сигнал повітряної тривоги! Одразу після того, як ви почули сирену, потрібно негайно слідувати в укриття. При собі вам потрібно мати запас води, їжі та необхідних ліків. Також не забувайте покласти у валізу документи.
Що робити під час вибуху
Якщо атомна атака застала вас раптово, слід пам’ятати наступні речі:
- спочатку з’явиться висотний спалах та світлове випромінення;
- за 5-10 секунд, в залежності від відстані до епіцентру вибуху, прийде ударна хвиля. Незалежно від того, де ви знаходитесь, у першу чергу вам потрібно будь-яким чином укритись від світлового випромінення та ударної хвилі.
У випадку, коли під час атомної атаки ви знаходитесь на вулиці, вам негайно слід прямувати в укриття, яким може бути навіть «складка місцевості». Потрібно знайти будь-який прихисток, який відбиває тінь та зможе захистити вас від випромінення та ударної хвилі. Найкращий варіант – це кювет у дальній від вибуху стороні. В крайньому випадку, коли укриття поруч немає, можна просто лягти на землю, обличчям донизу, головою від вибуху. Руки потрібно сховати під тіло. Голову закрити капюшоном, будь-яким головним убором, коміром чи просто натягнути верхній одяг.
Якщо під час вибуху ви знаходитесь у машині, потрібно негайно зупинитись. Поставте машину на ручне гальмо. Якщо машина з механічною коробкою передач, то ввімкніть першу або задню передачу. Також потрібно повністю закрити всі вікна та пригнутись таким чином, щоб не підійматися вище лінії вікон автомобіля.
Якщо під час вибуху ви знаходитесь у приміщенні, потрібно зачинити всі вікна, а сховатись у кімнаті без вікон. Якщо це не можливо, можна укритись під столом, нижче лінії вікон. У крайніх випадках можна перевернути стіл таким чином, щоб від світлового випромінення захиститись стільницею.
Що робити за 5 – 10 хвилин до ядерного вибуху
У випадку, коли ви почули попередження про повітряну тривогу, надзвичайно важливо не ігнорувати його, а йти до найближчого укриття! У цьому випадку у вас буде приблизно 5-10 хвилин до ядерного вибуху, що значно збільшить ваші шанси на виживання.
В укритті, за можливості, потрібно закрити всі щілини, щоб уникнути потрапляння радіоактивного пилу всередину. Також слід пам’ятати та бути готовими, що будинки, які опинились близько до епіцентру вибуху, можуть частково обвалитись. Таким чином, ви можете перебувати у підвалі декілька днів. Саме тому важливо мати необхідні запаси води з обрахунку 5 літрів питної води для дорослої людини на добу та 10-15 літрів води для технічних потреб.
Що робити після ядерного вибуху
Якщо під час ядерного вибуху ви були на вулиці, в автомобілі або принаймні у квартирі й вижили, найкращою стратегією буде знайти найближче укриття, в якому ви зможете перечекати наслідки атаки та, можливо, отримати необхідну медичну допомогу. У випадку, коли ви вже були в укритті, за можливості, потрібно налагодити канал зв’язку для отримання актуальної інформації. Знадобиться будь-яке радіо тощо.
Найкращою стратегією після ядерного вибуху буде якнайдовше залишатись в укритті. Вже через 7 годин доза в зоні поразки впаде десятикратно, через 49 годин – у 100 разів, а через 14 днів – у тисячу. Через 14 тижнів навіть у колишній червоній зоні можна буде гуляти майже без ризику для життя. Так що перші кілька днів краще залишитися в підвалі, а якщо є вода та їжа, то варто затриматись і на декілька тижнів. До цього часу, можливо, хтось прийде на допомогу.
Детальні поради
Перша доба. Якщо вдалося вижити (сховатись, пересидіти), коли ударна хвиля пройшла, а вогненний смерч стих, по сторонах спостерігаються вогнища пожеж та зруйнована інфраструктура. Немає інтернету, електрики, в радіо і телеефірі повне мовчання. Звичайно паніка, ніякого транспорту. Не факт, що в перші години продовжать функціонувати органи державної влади. Що робити ? Як врятуватись ? Бігти без плану не потрібно бодай тому, що хаос на вулиці не повинен бути хаосом у голові. Натовп не завжди розумніший за конкретного індивіда.
Перевірте рівень радіаційного фону побутовим дозиметром (якщо звісно він у вас є), пройшовши приміщенням. Також прилад покаже, які продукти харчування, матеріали, елементи одягу більше «фонять». Так, портативний прилад для виміру радіації стане в нагоді і надалі, підказуючи куди йти, де відпочивати і навіть що їсти. Вдома, в офісі слід закритися та частково загерметизувати вікна, двері, вентиляційні системи. За можливості, звичайно, за допомогою пористих матеріалів — імпровізованих фільтрів. Підійде марля або кухонне ганчір'я. Повністю запечатувати не можна — кисень рано чи пізно вичерпається у замкнутому приміщенні. Води в крані, швидше за все, не буде — відключаться підкачувальні насоси водоканалів. Тому вода, що залишилася в зливному бачку унітазу, без радіаційного забруднення — цінний ресурс. З запасом води в кілька літрів можна протягнути значно довше. З шарфів, носовичків виготовте елементарні засоби для захисту органів дихання.
Прийом внутрішньо 30-35 крапель йоду на склянку води 3 рази на добу, вбереже від радіоактивного йоду, частинки якого знайдуть собі шлях у приміщення з вулиці. Перевірте наявність їстівних запасів. Добре, якщо будуть крупи та консерви. Вони ніколи не завадять. Ще краще якщо є вода в пляшках. Завжди бажано виділити частину комори під недоторканний, аварійний запас:
- комплект одягу та взуття;
- цінності і документи;
- шпагат, мотузка; • гроші;
- сірники; • ніж; • вода і їжа;
- дозиметр.
Через дві доби. Протигаз навряд чи хтось зберігає вдома, а багато хто і не знає, як він виглядає. На відміну від часів радянського союзу, коли навіть школярі вміли з ним користуватися. Але якщо такий є краще його вдягнути. Якщо протигазу немає, слід накинути щільний одяг з капюшоном та будь-які окуляри, що захищають очі від альфа-випромінювання, бета-випромінювання. Запакуйте всі необхідні речі в наплічник. Напишіть записку та покладіть на видиме місце на столі. Якщо вас шукатимуть, повідомте, що ви живі та вкажіть місце, куди ви прямуєте і з ким, якщо не одні.
При виході надвір, озерніться. Якщо будинки зруйновані, зона видимості візуально розшириться на кілька кілометрів і можна спланувати маршрут. Чим більше руйнувань поблизу – тим вища радіаційна небезпека. Якщо дме вітер, визначте його напрямок. Достатньо послинити палець і підняти вгору. Намагайтеся йти асфальтом – радіоактивний пил піднімається з ґрунту. Якщо по дорозі зустрінуться аптеки та лікарні, відвідайте їх. Рецепт запитувати не буде кому, та й не факт, що там щось залишиться. Напевно є ті, хто постраждав більше за вас і потребує допомоги. Та й мародери навіть у важку годину скористаються нагодою поживитись. Якщо ж ліки присутні, насамперед потрібно брати антибіотики, засоби від опіків, марлеві пов'язки, знеболювальні препарати. Про правові наслідки не думайте. Ви рятуєте своє життя та своїх близьких. Це форс-мажор.
За 1 годину людина здатна пройти 5 кілометрів. А якщо й менше через поток людей і руйнування, у будь-якому випадку, радіація буде знижуватися, у міру віддалення від епіцентру, тому коригувати свій шлях слід за показаннями персонального дозиметра. Наскільки далеко йти? Хоча б на 10 км, а ще краще на 30, якщо сил вистачить. На це може піти цілий день або більше. Відпочивати доведеться. Від стресу та постійної ходьби з вантажем організм втомиться. Перерви для відпочинку робіть у закритих будинках, у далеких кімнатах. Діти – під спеціальним контролем. Чим молодший організм, тим швидше відбувається розпад клітин та вплив радіаційної небезпеки на них.
Через три доби. Якщо є дача, будиночок у селі, до якого можна дійти пішки, це добре. Будуть покинуті будинки, які стануть вашим тимчасовим притулком. Слідкуйте за вказівками влади, коли вляжеться перша хвиля паніки. Захищайте органи дихання. Одяг та взуття залишайте подалі від місць сну та відпочинку.
Радіоактивний пил, так само як і звичайний, накопичується на комірі, волоссі, ліктях, плечах, животі. Відтирайте ретельно ці місця на одязі. Не виходьте без потреби з притулку. Пийте воду з пляшки або дощову після багаторазового кип'ятіння, відстоювання і зливу нижньої третини в посуді. Взимку розтоплюйте сніг, заздалегідь прибравши верхній шар.
Рекомендується мати аптечку медичну протирадіаційну. Таку навряд чи зустрінеш, тому перерахуємо, що до неї входить:
- Калій йодид — засіб профілактики накопичення радіоактивного йоду у щитовидній залозі.
- Латран (ондансетрон) — для боротьби з основними проявами первинної реакції при зовнішньому радіаційному впливі.
- Ферроцин — засіб профілактики накопичення та прискорення виведення радіоізотопів цезію та рубідії Препарат Б-190 — засіб екстреного медичного захисту від зовнішнього радіаційного впливу.
- Препарат «Захист» — дезактивуючий засіб, призначений для видалення радіонуклідів зі шкірних покривів.
Принаймні за першими трьома позиціями, Google показує, що все вказане доступне в продажу на території Україні, не кажучи вже про асортимент дозиметрів, яких безліч: від індивідуальних до професійних приладів для визначення рівня радіації.
Висновки
Попри значну небезпеку, яку несе ядерний вибух, ваші шанси на виживання залишаються великими у тих випадках, коли ви дотримуєтесь цих простих інструкцій:
- не ігнорувати сигнал повітряної тривоги та спускатись кожного разу в укриття;
- тримати при собі запаси води та їжі принаймні на добу, а краще більше;
- мати в укритті хоч який-небудь канал зв’язку для можливості отримання актуальної інформації.
Слід пам’ятати, що у таких великих містах як Київ, Харків, Одеса та інших ви з легкістю зможете знайти собі захист, навіть якщо ядерна атака застала вас зненацька на вулиці. Будь-яка стіна, кювет, зможуть стати для вас захистом на перші хвилини після вибуху. Водночас загроза ядерної атаки в малонаселеній сільській місцевості залишається малоймовірною, адже не має жодного практичного сенсу.
