Конотоп.City продовжує знайомити читачів з твором Руслана Горового «Конотоп земля легенд». Це своєрідний роман з коротких історій про різних людей і різні життєві ситуації. Щотижня презентуємо одну історію.
Публікується зі збереженням авторської орфографії
***
Жила колись в Конотопі Катя. Займалася карате. Причом займалася завзято, пояси, дани, всі діла. Вона сама на Мару жила, а бабуся в неї дечь в районі спортивного, тож вона до неї через парк ходила, центральний, той де стадіон Авангард. Ну і пішли слухі шо вроді маньяк завівся в городі. Вроді як бабушку знасілував біля ЦРБ, на дитину напав в парку, но та якось втекла. Вопщім всі тримали вухо востро. І Катя тоже. І от йде ввечері через парк повз Пушкіна по алеї. Зараз там розчистили, а тоді кущі такі були шо піпєц. І чує шо між кущами шось шарудить. Вона тіпа, ану виходь маньячило! Той мовчить, но сопе. Ну, дума, Катя, дрочить мабуть. Треба превінтівно дать люлєй. І як кинеться в кущі. Витягла чувака і давай гамселить. Уро-маваші всякі і його-гєрі як вчив майстер на карате. Вопщім відпрацювала його в котлєту. Тут ще якийсь чувак підбіг. Вона й йому дала. Потім вже два міліціонера в формі. Ну тим вже не сильно попало. Так, трохи настукала, доки поняла шо в формі, шо не бандіти. Вопщім забрали Катю, привезли в якійсь кабінєт в відділ СБУ. Кажуть тіпа нашо ти нашого співробітника удєлала так шо в больниці? А та, тіпа, а що по нім видно шо він ваш? Думала маньяк. Ті кажуть він же ж кричав шо він з СБУ? А Катя розводить руками, мол, а шо, маніяк буде кричать не трогай я маньяк чи шо?
Вопщім нічого Каті не було. Ходила ще побитого СБУшника провідувать, яблука носила. А той як виписався то запропонував руку й серце. І тепер живе за Катьою як за камєнной стєной. А маньяка ніякого й не було насправді. То просто СБУ спецоперацію проводило.
***
Придбати цю та інші книги Руслана Горового можна у видавництві «ТаТиШо»
Фото на головній: Facebook / Видавництво «ТаТиШо»
