Сечокам’яна хвороба починається із запальних процесів сечовивідних шляхів, супроводжується підвищеним рівнем солі у сечі та призводить до появи конкрементів різного розміру. Поява каменів загрожує тяжкому стану з перекриттям сечовивідних шляхів, коліками, сильними болями та госпіталізацією. Якщо це сталося, як вивести камінь із сечового міхура? Для цього є кілька методик — хірургічна та консервативна.
Як утворюється пісок та камені у сечовому міхурі
Внаслідок неправильного харчування або захворювань сечовивідної системи у сечоводі накопичуються кристали солей, які згодом утворюють конкременти¹. Менші за діаметром схожі на пісок, а більші на камені. Зазвичай камені з’являються у нирках, а потім з сечею переміщуються у порожнину сечового міхура, де залишаються та заважають відтоку сечі. Пісок кристалізується на також осідає у резервуарі сечового міхура. З’являється сечокам’яна хвороба — цистолітіаз (якщо тільки у сечовому міхурі), або уролітіаз (якщо у декількох відділах сечовивідної системи).
Пісок або камені можуть бути таких видів:
- оксалатні — діагностуються найчастіше, утворюються із кальцієвих солей щавлевої кислоти;
- уратні — другі за поширенням, складаються із солей сечової кислоти;
- фосфатні — у лужному середовищі сечі при приєднанні інфекції формуються фосфатні кристали.
Появі недугу передує запальний процес у сечовивідних шляхах, хронічний цистит, або генетичні порушення. Часто причиною утворення каменів чи піску у сечовому міхурі стає порушення відтоку сечі через інші хвороби — пухлини органів малого тазу, простатит, травми уретри або сечовика.
Діагностика захворювання
Конкременти можуть утворюватися та поступово накопичуватися без певних ознак, тому хворобу частіше виявляють, коли вже є біль та скарги. Клінічні симптоми — біль внизу живота, різь та проблеми із сечовипусканням, помутніння сечі, а при приєднанні інфекції ще підвищена температура, загальна слабкість. Часто симптоми плутають із хворобами, що передаються статевим шляхом, тому важливо пройти діагностику.
Для виявлення уролітіазу проводять дослідження:
- аналіз сечі — загальний та біохімічний;
- УЗД сечовивідних шляхів;
- МРТ, КТ сечового міхура;
- цистоскопія.
При виявленні осаду, підвищеної кислотності, наявності білків, еритроцитів чи лейкоцитів у загальному аналізі сечі лікар призначає розширену діагностику, визначає стадію хвороби та обирає метод лікування.
Як видалити камені з сечового міхура
Уролітіаз не завжди є самостійним захворюванням, частіше це наслідок інших хвороб сечостатевої системи. Тому потрібне комплексне лікування, яке складається з етапів²:
- Видалення каменів для вивільнення відтоку сечі.
- Лікування основної хвороби, що стала причиною порушення.
- Профілактика ускладнень та рецидиву.
Для видалення каменів із сечового міхура чи нирок зараз використовується методика дистанційної ударно-хвильової літотрипсії без хірургічного втручання. Також призначаються сечогінні препарати для виведення піску та роздроблених каменів та рекомендують пити більше рідини. Для покращення відтоку сечі та зняття запалення призначають медичні фітопрепарати³ на основі лікарських рослин, що також є профілактикою повторної появи каменів.
Література:
- Мочекаменная болезнь. Пушкарь Д.Ю., Раснер П.И., Куприянов Ю.А., Мальцев Е.Г., Гуров Е.Ю., Умяров М.С., Сидоренков А.В. Русский медицинский журнал. №17 от 1.08.2014.
- Gill Rumsby// Genetic defects underlying renal stone disease // International Journal of Surgery, Vol. 36, Part D, December 2016
- Аляев Ю. Г., Амосов А. В., Григорян В. А. Применение растительного препарата Канефрон Н у больных с хроническим циститом и мочекаменной болезнью. Материалы научных трудов Клиники урологии им. Р. М. Фронгитейна, 2005 г.
