Конотоп.City продовжує знайомити читачів з твором Руслана Горового «Конотоп земля легенд». Це своєрідний роман з коротких історій про різних людей і різні життєві ситуації. Щотижня презентуємо одну історію.
Публікується зі збереженням авторської орфографії
***
Жив колись в Конотопі на Посьолку Вася. В часному домі біля річки Куколки. Вчився в тринадцятій школі. І була у нього мрія - доплити на старому дідовому човні аж до моря. Стара дюралева плоскодонка стояла під навісом. Весь вільний час Вася відчищав її, підклепував і все мріяв встановить вітрила і гайнуть. Батьки з Васьою не сперечалися. Ну а шо, хай мріє пацан, поганого нічого немає. Аж ось якось весною як влупив дощ. Тиждень періщив, даже трамваї не ходили бо рейки під мостом на путепроводі залило. І Василь зник. Батьки кинулися ввечері після школи коли к не прийшов. Побіг батько в міліцію, а ті кажуть три дні почекаємо, як по закону, а потім прийдете якшо не знайдеться заяву писать. Через три дня нема Василя. А міліцанєри тоже не особо шо хочуть робить бо ж дощ стіною. Аж тут звернули увагу шо човна під навісом немає. Вопщім поки туди сюди сообразили, то Василь вже Куколкою, шо розлилася від дощу до Сейма дістався, а з нього в Десну. Впіймав його рибнадзор і до Чернігова привіз, а той мовчить як партизан, не каже хто й звідки. Вже як його сфоткали і передали орієетіровку то в Конотопі прознали.
Давали батьки Васі перла. А той все одно своє от тільки гарний дощ то обов’язково до моря допливу, а потім і в кругосвєтку.
Но виріс і став юристом. Серйозний весь такий, от тільки коли дощ, то шось з ним коїться, вийде на двір і дивиться крізь зливу. Здається ще мить і кудись дремене.
***
Придбати цю та інші книги Руслана Горового можна у видавництві «ТаТиШо»
Фото на головній: Facebook / Видавництво «ТаТиШо»
