Бравого бойового качура з оселедцем на голові, армійським ременем, значком «ВСУ» на тулубі та в льотному шлемі власноруч створила студентка Класичного фахового коледжу СумДУ Надія Мозгова. Вона – другокурсниця, здобуває освіту за спеціальністю «Фізична культура і спорт». Довгий час професійно займалась футболом. У закладі її між собою називають майстриня-рукодільниця, адже вона завжди щось шиє, плете, вишиває, малює, випікає. Більшою мірою до творчості спонукають діти — у Наді їх троє. А ще, за словами жінки, усе це разом узяте допомагає відволіктися від сімейних клопотів та вдосконалювати власні здібності.
Ляльок Надія почала шити п’ять років тому
У роботі використовує різні тканини, фетр, ґрунтований текстиль. Продає рідко. В основному дарує. «Коли йду на День народження до друзів, обов’язково беру щось зроблене власними руками. Ручна робота залишає по собі пам'ять, на відміну від банальних подарунків з магазина, та й у магазині такого не купиш», — зізнається майстриня.
Бойовий качур у колекції її ляльок – поки що перший
Зараз ця тема у тренді, тож Надя вирішила обіграти її і в своєму улюбленому ремеслі. Остаточно вирішила взятися за пошиття птаха після того, як класна керівниця Надії запросила долучитися до акції «Великодній кошик», яку організували в КФК СумДУ напередодні Пасхи для захисників. «Окрім смаколиків до кошика можна було покласти обереги, малюнки, сувеніри. І мені захотілося зробити щось таке, від чого б наші захисники посміхались».
На пошиття качура пішло два дні
Але, за словами Надії, могло бути й швидше. Через повітряні тривоги часто доводилося спускалася з дітьми в підвал. Тому деякі деталі дошивала там: шлем, окуляри, наприклад. Основна тканина іграшки — домотканий льон, який дістався Наді від бабусі, шлем та ремінь виготовлені із шкірозамінника. Оселедець на голові — з ниток, інші деталі — з фетру.
З початку війни Надія активно волонтерить
Вона регулярно плете маскувальні сітки разом з колективом дитячо-юнацької спортшколи. Допомагала розвантажувати гуманітарку та фасувати її, неодноразово відгукувалась на потреби військових та приносила до волонтерського центру необхідні речі. «Зброю ми не візьмемо і воювати не підемо, - каже героїня цієї історії. - А хочеться бути корисною».
Надія дуже любить пекти паски, а тому разом із качуром поклала до великоднього кошика для ЗСУ і дві домашні пасочки та з любов’ю прикрашене печиво. «Пасха — велике свято і хочеться, щоб і захисники відчули цю радість, а ще — тепло і піклування тих, хто в тилу, заради кого вони там, а не з нами».
