Link Delivery — перший конотопський сервіс доставки, який відкрився у травні 2021 року. Бізнес проіснував близько півроку. Засновниця сервісу доставки Наталія Силка вперше розповіла, що саме пішло не так, та чому доставка більше не працює. Редакція Конотоп.City спробувала розібратися, у чому складність ведення бізнесу по-конотопськи та якою має бути якісна доставка їжі.
Почнемо з початку. Наталіє, ти довгий час жила в Києві. Чому вирішила повернутися до рідного міста?
Я жила в Києві з того часу, як після школи вступила до вишу. Чотири роки навчалась, три з них — працювала. Офіціанткою, менеджером. Збудувала непогану кар'єру, але зовсім загубила себе. Ходила на роботу щодня, а вдома тільки спала. Не мала часу на себе, хоббі, особисте життя. І швидко вигоріла. І до того ж, почався карантин. Я могла б і далі розвивати кар'єру, але все ж поїхала додому, в Конотоп, бо потребувала підтримки рідних. Спочатку не думала про сервіс доставки. Займалася графічним дизайном.
Як з'явилася ідея створити Link Delivery
У нашій сім'ї стався спалах коронавірусу. Всі сиділи вдома і мені захотілося створити для рідних маленьке свято: замовити суші, відволіктися від хвороби. Обрали заклад, замовили смаколики. Привезли їх просто на таксі (дуже популярна практика в Конотопі, до речі), просто на задньому сидінні, де щодня їздить безліч людей, у відкритому пакеті. Я була шокована, бо звикла, що в Києві все привозять не лише швидко, а й безпечно — у спеціальних термосумках, з дотриманням санітарних норм.
Саме тоді до мене і прийшла ідея створення власного сервісу доставки. Першого в Конотопі, який буде працювати на якість і зможе доставляти не лише їжу з ресторанів, а й продукти, ліки, будь-що.
Реакція близьких
Мене дуже підтримала сім'я. Ми швидко замовили рюкзаки для доставки, знайшли команду однодумців та навіть отрмали юридичну консультацію. Хотілося все зробити за правилами, офіційно.
Були і друзі, тоді я думала, що вони песимісти і просто не вірять у мене, які говорили, що з цього нічого не вийде, що Конотоп не готовий до такої моделі співпраці. Як виявилося, вони були реалістами.
Що було найважче в запуску такого бізнесу
Найважчим для мене зажди є очікування. Я не хвилювалась ні за що, була впевнена у цьому проєкті, можливо, іноді дивилась на все крізь рожеві окуляри, літала на крилах, не помічала втоми від підготовки, а чекати самого запуску було важко морально.
Наскільки успішним був твій бізнес був від 1 до 10
На 4. Їх ставлю лише за ті позитивні відгуки люей, які користувалися сервісом і підтримка людей, які вірили в мене і підтримували. Косяків було багато, але віра і віддача вдячних клієнтів надихали мене знову і знову ставати кращою та не здаватися.
Це кінець чи перерва?
Для мене це кінець. Не маю натхнення і бажання працювати над даним проєктом. Але це був початок чогось більшого, моєї нової сторінки життя, самопізнання і усвідомлення своєї сили у цьому житті.
Що стало остаточною крапкою для LinkDelivery
Головною причиною закриття проєкту став брак коштів. Моєю проблемою є те, що часто я дуже імпульсивна у своїх рішеннях. Іноді це не проблема, а перевага, але не у випадку доставки. Порада для потенційних молодих підприємців:
Причина лише у грошах?
Насправді мені також не вистачило терпіння до дуже повільного розвитку міста. Дуже хочеться, щоб Конотоп нарешті виліз із «радянського союзу», але на це потрібні сили тисяч людей, а не однієї або навіть десятку. За декілька років я звикла до темпу Києва, прогресивних і активних людей, а потім ніби потрапила в минуле. Це виявилось складно морально.
Як ти вважаєш, чи є шанс у подібного стартапу в Конотопі?
У кожного стартапу є шанс, але знову ж таки, потрібно постійно вибивати у людей з голови село і «совок». Довго і нудно. Набратися дуже багато терпіння і багато грошей.
Про конотопських підприємців
Ця доставка працювала за принципом «Glovo», це прший подібний досвід в Конотопі. Багато людей думало, що я просто пропоную їм взяти на роботу мого кур'єра. У нас є підприємці, які категорично проти з кимось співпрацювати, бо вони з радянськими уставами в голові. А є ті, хто хоче розвиватися і робить це. Завдяки їм малесенькими темпами розвивається і Конотоп. З такими людьми дуже приємно працювати.
Найголовніше у доставці їжі для мене — це...
Безпека. У доставці їжі в безпеку входить і швидкість, з якою привзуть цю їжу після приготування, і санітарні норми. Важливо, щоб це були саме спеціальні термо-сумки.
Що має зробити ресторан, після чого ти ніколи більше в них не замовиш
Приготувати несмачно. Все банально просто. Ну і звісно, для мене важлива чистота, як готується їжа. І сервіс. Дуже актуально для Конотопа. Навіть якщо у закладі буде неймовірно смачно, але мені будуть грубіянити, не прийду туди знову.
Яким має бути заклад, щоб ти замовляла в ньому знову і знову
Я маю відчувати, що важлива. Це видно по тому, як заклад складає їжу, запаковує, не забуває про деталі, цікавиться моєю оцінкою страв та обслуговування.
Про улюблений заклад у Конотопі
Улюбленого ресторану в мене немає. Всюди є суттєві мінуси. Але є улюблена кав'ярня «Венеція». Для мене це еталон сервісу, а ще там дуже смачно і затишно.
Ти розглядаєш варіант повернення в Конотоп?
Ні. Хочу працювати і розвиватися у сфері ресторанного бізнесу, а в Конотопі це неможливо, на мою думку.
Якби ти знала наперед, що очікує тебе з доставкою, ти почала б це все
Однозначно так. Це безцінний досвід. Якщо колись буду знову відкривати свою справу, буду більш готова до цього. Єдине, що змінила б — робила б все лише за свої кошти. Відчути себе підприємицею в Конотопі було круто.
