1 грудня щороку відзначається Всесвітній День боротьби зі СНІДом та толерантності з ВІЛ-позитивними людьми. Редакція Конотоп.City приєднується до розповсюдження інформації про хворобу і зібрала для вас найважливіші факти.
Об’єднана програма Організації Об’єднаних Націй із ВІЛ/СНІД в Україні інформує, що близько 244 тисячі українців мають ВІЛ, з них більше третини (приблизно 100 тисяч) не знають про свою хворобу.
Незважаючи на успіхи медицини, ВІЛ/СНІД все ще залишається невиліковною хворобою.
Соціальні контакти з ВІЛ-позитивними і сьогодні супроводжуються міфами та безпідставними страхами інфікування.
Допоки не існує вакцини чи можливості лікування, основними завданнями профілактичної роботи залишаються: розповсюдження інформації для захисту себе та інших людей.
ВІЛ-інфекція — це одне з хронічних вірусних захворювань, викликане вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), що призводить до глибокого порушення імунної системи, яке визначають медичним терміном «імунодефіцит».
Коли ВІЛ потрапляє в організм людини, він проникає у клітини імунної системи та руйнує їх. Перебуваючи в клітинах, вірус «маскується», тобто стає невидимим для імунної системи. Мішенню для ВІЛ в організмі людини є лімфоцити, які мають на своїй поверхні CD4-рецептори. Такі лімфоцити називаються CD4-лімфоцити.
Туберкульоз є основною причиною смертності серед людей, що живуть з ВІЛ, на нього припадає близько однієї третини випадків смерті, пов’язаних зі СНІДом.
Шляхи передачі ВІЛ-інфекції:
- Статевий (гетеросексуальний, гомосексуальний — при будь-яких формах статевих контактів).
- Парентеральний.
- Через кров та інші біологічні рідини.
- При переливанні інфікованої крові або її компонентів.
- При використанні кров’ю, інфікованою ВІЛ, шприців або інструментів.
- При пересадці органів, інфікованих ВІЛ.
- Інфікування через пошкоджену шкіру або слизові оболонки людей, які контактують з кров’ю та деякими іншими біологічними рідинами людей, які живуть з ВІЛ.
- Від матері до дитини (перинатальний).
Фото: unsplash.com
ВІЛ-інфекція не передається побутовим шляхом:
- при дотиках, рукостисканнях, обіймах;
- через поцілунки;
- при спільному проживанні в одній квартирі;
- через посуд;
- через їжу;
- через постільну білизну, іграшки;
- через повітря (зокрема при чханні та кашлі);
- при купанні у воді;
- через ручки дверей, крани, унітази;
- через спортивне знаряддя;
- через гроші;
- при укусах комах або тварин.
Профілактика. Ризик ВІЛ-інфікування можна знизити шляхом обмеження впливу чинників ризику: відмова від прийому ін’єкційних наркотиків, відмова від випадкових статевих контактів, використання механічних засобів контрацепції (презерватив), всі інвазивні маніпуляції (ін’єкції, проколювання вух, пірсингу та ін.) проводити стерильним інструментом; переривання передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитині можна здійснювати за умови, якщо і мати, і дитина отримують антиретровірусну терапію на стадіях, коли може статися інфікування.
