В Умані завершився 3-річний проект Євросоюзу щодо збереження, управління та популяризації культурної спадщини «ReHERIT: спільна відповідальність за спільну спадщину». Наші колеги з видання УманьNews.City розповідають, чим цей досвід може бути корисний і для інших міст.
Зміна горизонтів мислення: «невидима» спадщина стала видимою і важливою
Що варто знати про проєкт «ReHERIT: спільна відповідальність за спільну спадщину»
Проєкт ReHERIT – це історія про переосмислення, актуалізацію та розвиток потенціалу культурної спадщини в Україні як джерела сталого розвитку громад міст, містечок і селищ України. Проєкт реалізовували у 2018-2021 роках за фінансового сприяння Європейського Союзу та участі партнерів в Умані та Львові.
До проєкту були залучені небайдужі мешканці міста Умань, освітяни, гіди-екскурсоводи, краєзнавці, працівники музеїв, бібліотек, представники туристичного бізнесу (туроператри, готельєри, ресторатори), стейкхолдери спадщини (представники місцевої влади та громадських організацій).
Що робили в Умані в рамках проєкту ReHERIT
-
Формування спільноти однодумців зацікавлених у відновленні, збереженні та ефективному використанні культурної спадщини для соціального, культурного, економічного розвитку міста;
-
Навчання (воркшопи) для гідів та вчителів, представників міської влади, туристичного бізнесу;
-
Створення освітніх і туристичних матеріалів;
-
Велике соціологічне дослідження (опитування мешканців, фокус-групи, експертні інтерв’ю);
-
Тренінги з ефективності управління спадщиною;
-
Тренінги з розробки інклюзивних підходів в управлінні спадщиною;
-
Формування примирливих підходів до «конфліктної»/спірної спадщини;
-
Понад 150 об'єктів культурної спадщини міста відкартографовано та описано;
-
Створено банк даних об'єктів культурної спадщини, місць пам'яті;
-
Написано книгу «Умань: (не)знані історії міста»;
-
Укладення «Стратегії розвитку туризму та екосистеми паломництва Умані»;
-
Ознаковано 10 об'єктів історично-культурної спадщини міста;
-
Форум «Горизонти спадщини» для стейкхолдерів і учасників проекту;
Всі матеріали, створені під час реалізації проєкту, відкриті для вільного доступу на порталі культурної спадщини ReHERIT.
Чому культурна спадщина важлива для сталого розвитку міста
─ В Умані зосереджено 20% пам’яток історії та архітектури Черкащини, і проєкт ReHERIT допоміг нам, уманчанам, не просто більше дізнатися, але й глибше зрозуміти суть і багатогранність нашої спільної історичної спадщини, зрозуміти її величезний потенціал і ресурси для подальшого розвитку міста як сучасного туристичного центру, ─ вважає міський голова Ірина Плетньова.
─ Тепер Умань ─ одне з українських міст, яке не лише має відкартографований каталог усіх пам’яток та пам’ятних місць міста, свою власну настільну гру про місто, туристично-інформаційне ознакування місць культурно-історичної спадщини, а й «Стратегію розвитку туризму та екосистеми паломництва Умані», яку ми нещодавно затвердили на сесії міської ради.
До проведення аналізу, засідань робочої групи, розробки рекомендацій та безпосередньо Стратегії залучили експертів з місцевого економічного розвитку агенції PPV Knowledge Netvorks.
─ Проєкт ─ це радше про вплив, про знайомства, про спільноту людей з інтересом у культурній спадщині,─ вважає головний розробник Стратегії розвитку туризму міста Умань, виконавчий директор агенції економічного розвитку PPV Knowledge Networks Володимир Воробей. ─ Тут народжене не одне партнерство для успішних проєктів на Український культурний фонд, нові та перезапущені ініціативи по об'єктах спадщини у малих містах, ставлення до спадщини ─ від «всьо-пропало-всьо-розікрали» до «як-ми-це-можемо-використати-для-громади», скількіи всього повідкривалось у роботі із спадщиною.
─ Унікальність цього проєкту в тому, що в роботі над ним об’єдналися усі ті, кому не байдуже до історії та майбутнього міста Умань, ─ вважає учасниця проєкту, депутатка Уманської міської ради, історикиня Ольга Скус. ─ Разом працювали представники міської влади, бізнесу, громади, краєзнавці, науковці, освітяни, гіди-екскурсоводи.
Результатом проєкту в Умані стало формування спільноти однодумців, які розуміють важливість культурної спадщини для економічного, туристичного, культурного та освітнього розвитку міста
А що цікавого є в Умані
Умань ─ одне із стародавніх історичних міст України. Перша писемна згадка про Умань датована 1616 роком. В місті збереглися об’єкти часів козацької доби, правління Речі Посполитої, часів Російської імперії, революції, Другої світової війни. Це місто хасидського паломництва, єврейської, польської та української історії, старовинної архітектури, цікавих сюжетів і персоналій.
Справжній прорив у філософії сприйняття історичної спадщини як джерела подальшого розвитку міста зробили в Умані фахівці проєкту «ReHERIT: спільна відповідальність за спільну спадщину».
Учасники проекту вивчали можливості використання об'єктів історичної спадщини як додаткового ресурсу для подальшого розвитку Умані
─ Завдяки проєкту ми почали вивчати, як найефективніше застосувати економічний вплив місцевої культурної спадщини для сталого розвитку міста, ─ ділиться думками Світлана Паламарчук, волонтерка проєкту, ─ спадщина є однією з найменш розвинутих статей доходу для бюджету міста.
Умань ─ це не тільки «Софіївка»
«Стратегія розвитку туризму та екосистеми паломництва Умані» у частині візії передбачає, що до 2030 року туристичними якорями Умані поряд з ключовими туристичними територіями – парками «Софіївка» та «Нова Софіївка» – стануть комплекс заповідника «Стара Умань», єврейський квартал, Осташівський став з музичним фонтаном та центральна міська площа.
Щороку в Умані з'являються нові туристичні принади ─ класичні архітектурні об'єкти і новітні технології, світло-звукові інсталяції.
Взірцевим для наслідування, адаптації і продовження роботи в інших містах України є матеріал Розробка туристичного маршруту «Поруч і разом: прогулянка багатокультурним минулим Умані». Як і в більшості українських міст культурний ландшафт формували представники декількох національностей, які традиційно, віками проживали поряд. Умань створювали українці, поляки і євреї.
Щоб поєднати ці історії в одну та практично показати взаємодію цих трьох етнічних груп було розроблено спеціальний туристичний маршрут «Поруч і разом: прогулянка багатокультурним минулим Умані». Маршрут створений в рамках активності проєкту ReHERIT щодо ознакування 10 місць в Умані.
Екскурсія складається із 22 точок об’єктів історичної спадщини Умані. Карта маршруту складається з коротких описів 15 об’єктів, розширеними текстами для 7 точок та передмовою/впровадженням до екскурсії
Посол Євросоюзу в Україні Матті Маасікас зазначив, що зроблено дуже багато і особливо цінно, що уманчани мають намір і надалі підтримувати і просувати ті напрацювання, які дав проєкт ReHERIT.
Guided by 🇪🇺 #ReHerit project enjoyed a walking tour of Uman, globally known pilgrimage site for Hasidism. In Uman, #ReHerit explores heritage as an important asset for the development of local economy, tourism, culture and education. #MovingForwardTogether
Що говорять уманчани про ReHERIT
─ ReHERIT згуртував тих, хто сприймає культурну спадщину як джерело для подальшого розвитку старовинного міста, ─ вважає експертка з розвитку туризму в Умані, волонтерка проекту Людмила Гекалюк.
Освітяни Умані стали амбасадорами проекту і популяризаторами нової філософії історично-культурної спадщини, поширення обізнаності серед дітей і молоді, розробки і втілення кращих краєзнавчих практик
─ Навчальна гра «Місто говорить» дозволяє в цікавій формі вивчати історію рідного краю, плекати любов і патріотизм, ─ вважає Дарія Рябоконь, вчителька історії Уманської міської гімназії, яка брала активну участь в апробації матеріалів для освітян.
Також, на думку Дарії, використання матеріалу «Українці та євреї у спільній історії на землях Уманщини» дає можливість на заняттях формувати полікультурність, толерантність, розуміння історичних суперечностей та знаходження консенсусу в нелегких стосунках між двома націями.
В процесі гри діти об’єднуються, аналізують, критично мислять, чимало формується вмінь. Для вчителя надзвичайно важливо бачити своїх вихованців згуртованими та зацікавленими
Більшість досліджень, розробок для вчителів і гідів робили фахівці Центру міської історії ─ незалежної дослідницької установи, яка пропонує свіжі інтелектуальні стимули, вивчає нові погляди на міські досвіди минулого і сьогодення.
Директорка Уманського краєзнавчого музею Наталія Білоус відзначає, що наукові працівники музею брали активну участь у тренінгах та воркшопах. Говорили про управління спадщиною, про спірну і спільну спадщину, про пам’ятники, місця пам’яті і ті місця, які на сьогодні є пусткою, але мають велику історію. Участь у проєкті допомогла переосмислити важливі питання спільної відповідальності про спільну українську, польську та єврейську спадщину.
Уманський краєзнавчий музей тісно співпрацював із проектом«ReHERIT», надаючи світлини та історичні матеріали із фондів музею
─ Перше, за що я вдячна проєкту, це за те, що розбудили мою цікавість, ─ ділиться враженнями гід-екскурсовод Ольга Діденко, ─ я почала заглиблюватися в історію свого краю, в методологію проведення екскурсій, розробила нові проекти і почала їх втілювати. Після тренінгів для гідів у нас сформувалася спільнота екскурсоводів. Матеріали та набуті методичні і фактичні знання допомогли кожному гіду створити свій авторський, принципово новий туристичний продукт. Кількість екскурсій по місту збільшилася і їх слухають не лише гості, але й уманчани.
Зараз найпопулярнішими серед дітей і молоді є пригодницькі квести, театралізовані екскурсі
─ Встановлення 10 інформаційних пілонів, сучасних форм ознакування об’єктів спадщини, вважаю одним з найважливіших результатів проєкту, ─ ділиться враженнями гід-екскурсовод Ліана Роднікова. ─ Уманчани тепер мають змогу, як з екскурсоводом, так і самостійно, в будь-який час вивчати історію міста через найцікавіші об’єкти історичної спадщини. Маршрут екскурсії по середмістю будується тепер не просто від історичної будівлі до історичної будівлі, а й від стенду до стенду.
Маркування історичних будівель стало поштовхом для глибшого вивчення історії рідного міста уманчанами
─ Під час відбору об’єктів ознакування фахівці проєкту разом з місцевими експертами обрали 10 знакових об’єктів, які потребують нового прочитання і включення у історію спільної спадщини, ─ пояснила координаторка проєкту в Умані Владислава Швець.
─ Ознакування має коротку інформацію чотирма мовами, старі фото, карту, позначку спадщини та 2 QR-коди з посиланням на повну версію інформації про об’єкт українською та англійською мовами та аудіо гід. Усі ці об’єкти включені в туристичний маршрут «Поруч і разом: прогулянка багатокультурним минулим Умані». Наразі триває робота по виготовленню ще декількох інформаційних стендів поряд з історичними об'єктами і місцями.
Що маємо у результаті
-
Проєкт ReHERIT допоміг уманчанам не просто більше дізнатися, але й глибше зрозуміти суть і багатогранність історичної спадщини, зрозуміти її величезний потенціал і ресурси для подальшого розвитку міста Умань як сучасного туристичного центру. Зробив видимою досі «невидиму» спадщину.
-
Кількість напрацьованого аналітичного та дидактичного матеріалу дає можливість на декілька років вперед занурюватися, вивчати тему і реалізовувати на практиці кращий світовий і український досвід збереження та раціонального використання історичної спадщини для подальшого розвитку міста і громади.
-
Проєкт навчив не лише відтворювати, але й створювати цікаві практики роботи зі спадщиною, говорити про складні речі легко, знаходити примирливі підходи до конфліктної спадщини, які можна адаптувати і використовувати і в інших громадах.
-
Під час проєкту сформувалася спільнота однодумців і індивідуальні партнерства хранителів спадщини з різних міст і містечок України. Саме така мережа міжлюдських зв'язків є вирішальним чинником для поширення добрих практик у роботі з культурною спадщиною та втіленню наступних проектів силами місцевих громад і міжміських колаборацій.
