Відносно невисока вартість енергоресурсів у радянські часи та в пострадянській Україні дозволяла будувати житло без використання енергозберігаючих технологій. Останні роки тарифи на електроенергію й теплопостачання стрімко наближаються до світових ринкових цін. Оплата комунальних послуг стає однією з найвагоміших статей витрат сімейного бюджету пересічних українців. Тому домогосподарства шукають способи зниження сум у платіжках за опалення. На думку фахівців у сфері будівництва й житлово-комунального господарства одним із перших кроків на шляху до енергоефективності має бути утеплення фасаду помешкання.
На сучасному ринку теплоізолюючих матеріалів представлений широкий вибір товарів, які розрізняються за призначенням, вартістю й технічними характеристиками. Найбільш популярними утеплювачами на сьогоднішній день є пінопласт і мінеральна вата. Обидва матеріали мають близькі коефіцієнти теплопровідності й однаково добре чинять опір передачі тепла. Далі розглянемо особливості та сфери використання мінвати та пінопласту.
Переваги та недоліки мінеральної вати
Мінеральна вата – волокнистий тепло- і звукоізоляційний матеріал для будівництва, який випускається у вигляді рулонів або матів. Є два різновиди мінвати: скловата і базальтова вата. Перший тип виготовляється із сировини для виробництва скла або відходів скляної промисловості. Базальтова вата виробляється з розплавів вивержених гірських порід.
Коефіцієнт теплопровідності мінеральної вати становить 0,033-0,037 Вт/м*°С. Щільність складає від 11 до 200 кг/м3. Основною перевагою матеріалу є стійкість до високих температур (до +700 °C) і негорючість. Тому він використовується для утеплення висотних будинків, об'єктів із підвищеною пожежною небезпекою (дерев'яні будинки, горища і скатні дахи), гарячих трубопроводів, а також звукоізоляції стін і перекриттів. Сучасна мінвата від надійного виробника також вирізняється високою хімічною стійкістю, тривалим терміном експлуатації та екологічністю.
Серед недоліків мінеральної вати будівельники відзначають такі риси утеплювача:
-
низька водостійкість, здатність накопичувати вологу і втрачати при цьому свої теплозахисні властивості;
-
невисока щільність і міцність;
-
схильність до згубного впливу цвілі та грибка, розвитку комах та інших шкідників;
-
складність обробки та проведення монтажних робіт;
-
висока вартість.
У чому сильні сторони пінопласту
Пінопласт – плитний матеріал, виготовлений із пористих пластичних мас. Коефіцієнт теплопровідності є близьким до показників мінеральної вати і складає 0,035-0,045 Вт/м*°С. Товщина пінопластових і пінополістирольних плит становить від 10 до 200 мм, щільність 7,5-25 кг/м3. Пінопласт дуже зручний у транспортуванні, обробці й монтажі. За рахунок невеликої маси він не створює значних додаткових навантажень на будівельні конструкції.
Пінопласт завдяки відмінній теплостійкості, міцності, невеликій масі та доступній вартості частіше за мінвату використовується для утеплення фасадів приватних житлових будинків та зовнішніх стін квартир багатоквартирних будівель. Він не схильний до вбирання вологи, тому відмінно підходить для теплоізоляції заглиблених у грунті частин фундаменту. Висока механічна міцність і жорсткість дозволяє використовувати його для оздоблення цоколя будівлі. Пінопластом і пінополістиролом також часто виконують горизонтальну ізоляцію підлог і плитних фундаментів.
