То як, налаштуємося на Хелловін з вечора? Зібрали для тебе свої улюблені трилери, які лоскочуть нерви в найчуттєвіших місцях. Готовий? Бери заспокійливі та вмикай.
«Сяйво» від Андрія Кривулька
«Сяйво» – фільм жахів режисера, сценариста і продюсера Стенлі Кубрика, знятий в 1980 році за мотивами однойменного роману Стівена Кінга.
Чому. Незважаючи на безліч негативних рецензій на рік виходу на екрани, «Сяйво» регулярно фігурує в списках найбільш значущих і високохудожніх фільмів жанру. Фільм стабільно входить в першу сотню списку 250 кращих фільмів на сайті IMDb.
Сюжет. Письменник Джек Торренс приїжджає в готель «Оверлук», самотньо і гордо підноситься десь серед гір Колорадо. Торренс приїжджає, щоб влаштуватися на роботу сторожем (сезон закінчується, і хтось повинен наглядати взимку за готелем). У Торренса дружина і малолітній син. У Торренса є «задумка» нової книги. П'ять місяців на самоті – то, що йому потрібно! Однак, за все через місяць Торренс сходить з розуму і починає ганятися з сокирою за дружиною і сином.
«Платформа» від Олексія Дяченка
«Платформа» – це Netflix. Загалом, це – іспанський науково-фантастичний фільм з елементами жахів та трилера.
Чому. У фільму немає знаменитих акторів, тому можна зануритися в нього, не відволікаючись ні на що.
Сюжет. Дія фільму відбувається в багатоповерхової в'язниці, побудованій за типом вежі з ярусами. На кожному «поверсі» в'язниці перебувають двоє ув'язнених. Через центр вежі проходить прямокутна шахта, через яку раз в день спускається платформа з їжею. Їжі, яка спочатку надходить на верхній рівень, могло б вистачити на всіх ув'язнених, проте мешканці нижніх поверхів вмирають від голоду, здійснюють самогубства або стають канібалами, в той час, як ті, хто опинився нагорі, бенкетують, поглинаючи набагато більше їжі, ніж їм потрібно для виживання.
«Суспірія» від Анни Юрченко
«Суспірія» – італо-американський містичний фентезійний трилер 2018 року, знятий режисером Лукою Гуаданьїно. Нова інтерпретація однієї культурної стрічки Даріо Ардженто 1977 року.
Чому. Шабаші, відьми, жертвоприношення та танці – напрочуд естетичне видовище. Все по конотопському, якщо коротко. Це – нова інтерпретація прози 1845-го року. Основа фільму – не Берлінська стіна та жертвоприношення, а саме танці. Вони несуть в собі насильство та влада, краса і смерть. Ну і сексуальність, звісно.
Сюжет. Американська балерина, на ім'я Сюзі, приїжджає до Берліна для навчання там танцювальної майстерності у відомій балетній школі. Цю танцювальну трупу знають у всьому світі, але далеко не всі знають, що ховається за дверима цього начебто пристойного закладу. Після зникнення кількох учнів Сюзі закручається підтримкою психології та подруги Сарі, аби відкрити таємниці школи, яка править нічого іншого, ніж відьомське кодло.
«Острів проклятих» від Євгенія Павлова
«Острів проклятих» – американський психологічний трилер від режисера Мартіна Скорсезе за однойменним романом Денніса Ліхейна 2010 року.
Чому. Усе, що вам треба знати про «Острів проклятих» до перегляду, – це велике кіно з несподіваною розв'язкою. Традиційний для Скорсезе майже тригодинний хронометраж трохи відлякує, але загадка фільму того варта. В одному з діалогів в картині пацієнтка клініки на острові каже герою Ді Капріо: «Ви дуже розумні. Це вам нашкодить». Так, загалом, і виходить.
Сюжет. Двоє судових приставів прибувають на острів, щоб розслідувати втечу пацієнтки з розташованої там клініки-в'язниці для божевільних маніяків і небезпечних злочинців. Але чим далі заходить розслідування, тим підозріліше виглядає керівництво клініки, а слідчі починають відчувати, що самі потрапили в пастку.
«Паразити» від Анастасії Бондаренко
«Паразити» – це південнокорейська драма, комедія та трилер 2019 року режисера Пон Чжун Хо.
Чому. Дивишся цей фільм і не розумієш, чому він вказаний, як трилер. Тобі цікаво, смішно, часто соромно за поведінку головних героїв. Немає негативних чи позитивних персонажів. У них є і те і інше, і поступово нам показують більше їх хороших та поганих сторін. А потім сюжет досягає критичної точки і ось ти вже бачиш весь жах, який ховався від очей. Бачиш, до чого приводять таємниці та напружені відносини, класова та культурна різниця. Ось де трилер. У повсякденності, яка може вибухнути.
Сюжет. У фільмі показана сім’я з 4 людей, які живуть у підвалі, у жахливих умовах, страждають від безробіття і сваряться між собою. Раптово син отримує роботу репетитором в багатій сім’ї і потихеньку, хитрістю, прилаштовує туди працювати інших членів родини. І далі глядач спостерігає за тим, як члени родини викручуються із складних ситуацій, як ставляться до своїх роботодавців, але в якийсь момент все перевертається.
«Леон» від Ольги Савотченко
«Леон» – культовий фільм французького режисера Люка Бессона, знятий 1994 року за його власним сценарієм. Головні ролі в фільмі виконують Жан Рено, Ґері Олдмен, Наталі Портман та Денні Аєлло.
Чому. У своєму фільмі Люк Бессон провів паралель між добром і злом. Він поставив глядачам питання: чи може людина вбивати і, водночасЮ мати співчуття, позбавляти життя одних і намагатися рятувати інші? «Леон» - це легендарна музика, легендарні образи, легендарні фрази. Не дивлячись на велику кількість вбивств фільм досить легкий для сприйняття і його можна подивитися навіть після важкого робочого дня.
Сюжет. Професійний кілер Леон несподівано для себе самого вирішує допомогти 11-річній сусідці Матильди, сім'ю якої вбили корумповані поліціянти. Матильда просить навчити її ремеслу вбивці: вона прагне помститися за вбивство свого чотирирічного брата - єдиного члена сім'ї, якого вона любила. На знак подяки вона пропонує Леону допомогу у веденні домашнього господарства. Леон коливається, але, розуміючи, що дівчинці нікуди йти, приймає її пропозицію, і вони починають співпрацювати, повільно вибудовуючи свої відносини, в яких Леон приймає на себе роль друга і батька. Згодом Матильда зізнається Леону в тому, що закохується в нього.
